UkrainianPolishRussian

Літературно-мистецькі зустрічі

.

Друк PDF

«ІМЕНИНИ» РОЯЛЮ 

13 травня цього року в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького вкотре відбулося літературно-мистецьке «Свято роялю», яке традиційно проводиться в честь дня народження Марії Данілєвіч-Зелінської – відомої польської письменниці і науковця, дарувальниці музичного інструменту. Цьогорічна імпреза була присвячена також міжнародному Дню Європи та 60-річчю від дня заснування Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької, у творчій співпраці із яким і відбувалась.

Детальніше...

.

Друк PDF

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТВОРЧОГО ДОРОБКУ РОМАНА ЛЕВАНДОВСЬКОГО

 

21 травня у Салоні музею відбулася творча зустріч із кременецьким поетом, художником, графіком, фотографом Романом Левандовським. Митець презентував нову збірку своїх поезій “Cinema”. Сама назва її свідчить про захоплення поета кінематографом. Цю думку підтверджують і назви розділів збірки, що дублюють жанри сучасної кінематографії: фентезі, екшен, трилер…

 


Паралельно Роман Левандовський демонстрував також виставку авторських фотографій, які, в основному, присвячені фантастичному осмисленню міської архітектури.

 

Презентація перепліталася із музикою та співом у виконанні друзів митця, які прийшли поздоровити автора та взяти участь у дійстві, що зібрало у Салоні музею творчу молодь педагогічної академії, медичного училища шкіл міста та багатьох кременчан – поціновувачів сучасної поезії.


.

Друк PDF

ДЕНЬ ЄВРОПИ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

В рамках відзначення Дня Європи у музеї ознайомлювалися із польською поезією. Тут відбувся фінал 17 конкурсу читців польської поезії серед учнів суботньо-недільних шкіл польської мови. Конкурс під патронатом консульства РП в Луцьку.





.

Друк PDF

МАРКО ШВЕД – НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СУПЕРГЕРОЙ

Зустріч із Лорою Підгірною, - авторкою серії пригодницько-авантюрного роману.

19 травня в Салоні музею відбулася зустріч із авторкою українського авантюрного роману Лорою Підгірною. 

 

Детальніше...

,,

Друк PDF

«ЗІРКОВЕ СЯЙВО-2018» В

МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

 

8 mainЗ 2 по 5 березня у Кременці тривав І Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зіркове сяйво-2018», який   об’єднав творчих дітей та молодь в рамках Іміджевої програми «Таланти третього тисячоліття» творчого проекту «Мистецтво єднає Україну». Мета конкурсу - пошук нових талантів, підвищення рівня кваліфікації та обмін досвідом творчих людей.

Детальніше...

РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ

Друк PDF

IMG 2018

14 лютого цього року в Обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в Кременці, в день Святого Валентина, відбувся літературно-музичний, розважальний  вечір для молоді– «РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ». У програмі прозвучали любовні історії великих людей епох Відродження, Класицизму, Романтизму,  Модернізму: Вільяма Шекспіра, Івана Мазепи, Юліуша Словацького, Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри. Інформація про них доповнювалась музичними  творами Фредерика Шопена. Ставши місцем зустрічей молодих обдарувань, музей і на цей раз мав нагоду надати слово юним поетам, музикантам, співакам.


       Молоді були запропоновані конкурсні програми, фотосесія в залах музею, виставка авторської іграшки Олени Локатир.  Для охочих перейняти вміння їх виготовлення мисткиня провела майстер-клас.


 


 

 

IMG 2047 IMG 1991

IMG 2045 IMG 1992


РІЗНІ ОБЛИЧЧЯ КОХАННЯ 

 

Олена ВЕРЕЩАК,

 

науковий співробітник   

 

14 лютого в Обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в місті Кременці відбувся розважальний, літературно-музичний вечір – «Різні обличчя кохання», проведений спільно із членами Кременецького осередку Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Сокіл». Його гостями була студентська молодь міста: медичного училища ім. Арсена Річинського, обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, учні        державного навчального закладу «Кременецький професійний  ліцей» і кременчани. Вели  вечір  Олена Верещак – науковий співробітник музею Юліуша Словацького та Дмитро Мельничук – голова Кременецького осередку «Сокіл», вчитель будівельних дисциплін державного навчального закладу «Кременецький професійний  ліцей».    

Захід приурочили святу закоханих – Дню Святого Валентина.  Адже, приєднавшись до прекрасної світової традиції, цього дня  весь світ зізнається в коханні. Закохані ще сильніше скріплюють свої почуття, надсилають один одному трепетні листи, називаючи їх «валентинками». Це свято  фігурує вже більше 16 століть і в його центрі – Святий Валентин, священник, який, не зважаючи на заборону Римського імператора укладати шлюби  легіонерів із закоханими, таємно вінчав їх. Відтоді Валентина вважають єдиним святим – покровителем усіх закоханих.         

У програмі вечора переплітались епохи: Язичництва і  Античності, Ренесансу і Класицизму, Романтизму та Модернізму.У виступах директора музею Тамари Сеніної, науковців: Олени Гаськевич, Наталі Перескокової прозвучали історії любові великих людей: Івана Мазепи, Юліуша Словацького, Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сюсюри, Вільяма Шекспіра. Інформація про них доповнювалась музичним супроводом у виконанні наукового співробітника музею – Бранцевич Наталії.   Музей, ставши місцем зустрічі молодих обдарувань, в центрі уваги були юні поети, музиканти та співаки. Свої поезії, присвячені любовній ліриці, читали студенти  академії Назар Прокопів і Аліна Савчук. Авторську прозу на тему кохання подарувала Юлія Гусарук. Зворушливо звучала пісня у виконанні Дар’ї Сульжик, яка представляла Кременецьку ЗОШ № 1. З виступами юних талантів вдало перекликався діалог Ромео і Джульєтти. Його відтворили ведучі. Ставши символом великого і чистого кохання, герої драми Вільяма Шекспіра, щоразу оживають в нових поколіннях.

Гостям свята Валентина були запропоновані конкурсні програми, переможці конкурсів нагороджувались символічними призами. Відбулася музейна фотосесія.  Сюрпризом вечора стала виставка кременчанки Олени Локатир, мисткині, яка замається виготовленням авторської іграшки. Для охочих перейняти вміння їх створення пані Олена провела майстер-клас.  Тема кохання, до якої не раз зверталися поети і письменники, політичні діячі і науковці, гетьмани і полководці, філософи і композитори, художники і скульптори, звеличувались і надихалися цим почуттям, оспівували у своїх творах, листах і щоденниках. Така любов непідвладна часу. Вона – одвічна, безконечна і важлива. Тому й необхідно проводити зустрічі, присвячені саме їй.  


ВШАНУВАННЯ РІЧНИЦІ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

IMG 2076

22 лютого 2018 року у музеї спільно із Кременецьким осередком «Сокіл» відбулася урочиста академія з нагоди річниці Революції Гідності в Україні. У зверненні до присутніх директор музею Тамара Сеніна підкреслила знаковість того, що вшанування відбувається саме у музеї Юліуша Словацького,романтика-революціонера, який усім своїм життям утверджував ідеали свободи.

Детальніше...

Олександр Марченко - "Король поседжаторе" у музеї Юліуша Словацького

Олена ГАСЬКЕВИЧ 

Старший науковий працівник  

IMG 1813

Обласний музей Юліуша Словацького в Кременці від самого початку свого заснування став живим і дієвим вогнищем культури, місцем зустрічей митців, науковців, літераторів, молоді та студентства,осередком обміну думками та презентацій  творчих досягнень.  Імпрези розраховані на різноманітну аудиторію і одним із чільних завдань  є  розвиток естетичних смаків молодого покоління. 6 грудня у музейному Салоні Саломеї гостем був Тернопільський бард Олександр Марченко, який презентував тут свою авторську літературно-музичну програму «Повій, вітре…» за мотивами творів класиків української літератури.  Імпереза не була приурочена жодній памятній даті. Адже, за словами пана Марченка,  про класиків  варто згадувати не лише у дні   народження чи смерті  та висвітлювати їхні постаті як патетично-забронзовілі монументи. Творчість відомих усім нам  Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка – жива і  актуальна, близька серцю кожного українця.  Підхід автора програми до підбору творів був глибоко особистий. Пан Олександр керувався власними вподобаннями, намагаючись донести до аудиторії ті твори,які були особливо близькі його серцю. Митець  майстерно поєднав  загальновідомі твори («Мені однаково»– (Т.Шевченко) із менш знаними «Ой, горе тій чайці» –(І.Мазепа); старовинні – (Г.Сковорода) із сучасними –(Л.Костенко); пісня чергувалася із декламацією поезії та прозою. Олександр Марченко вів невимушений  діалог із аудиторією, його  глибокий  голос з оксамитовими нотками заворожував, а  майстерна декламація змушувала по-новому сприймати хрестоматійні твори

Детальніше...

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР

Друк PDF

 MG_2937Анна Віталіна Палій - журналіст, поетеса, ведуча авторської програми «Духовні обереги» на Тернопільському радіо та Миргородська Лариса – журналіст Тернопільського обласного радіо презентували свої нові поезії в Салоні Саломеї. Вечір відбувся за участю членів Кременецької «Просвіти» та творчої молоді міста.




«СВЯТО РОЯЛЮ» В ОБЛАСНОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

 

03


     25 травня 2017 року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулося  «Свято Роялю». Імпреза була присвячена міжнародному Дню Європи, а також  кільком ювілейним датам і видатним особистостям: 225-ій річниці з дня народження Саломеї Словацької та 110-ій річниці з дня народження польської письменниці Марії Данілєвіч, яка подарувала музею рояль. Свято проходило  в рамках Міжнародного Дня Європи, яке відзначається у країнах Європейського Союзу, починаючи із 1949 року, а з 2003 року стало офіційним  і в Україні (щорічно відзначається у третю суботу травня). Тому не випадково на ньому звучала музика українських і світових композиторів всіх епох: Шопена, Ліста, Шуберта, Верді, Скарлатті, Пуччіні, Скорика, Вериківського, Лисенка.  До Салону Саломеї завітали «гості» – різноманітні музичні інструменти: скрипка, віолончель, флейта, бандура, гітара.  Чудово звучала фортепіанна музика в поєднанні і з вокалом різних жанрів.  Особливою родзинкою концерту став виступ Народної артистки України тернополянки Любові Ізотової. Музичні та вокальні твори  вдало перепліталися із уривками листів Юліуша Словацького до матері, ролі яких виконали Оксана Зуб (завфондами музею) та Олексій Благодир (учень Кременецької школи-інтернат). Організатори виносять щиру подяку за співпрацю викладачам та студентам Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької , Кременецької гуманітарно-педагогічної академії та педагогічного коледжу, Кременецької школи мистецтв ім. Михайла Вериківського, настоятелю римо-католицького костелу св. Станіслава ксьондзу Лукашу Грохлі та представникам Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького в Кременці. «Свято Роялю» зібрало численну аудиторію творчої інтелігенції, освітян, працівників культури, студентства, представників влади і стало справжньою культурною подією в місті та регіоні.

 


ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ «МЕЛЬПОМЕНА В ПРОВІНЦІЇ». ЗУСТРІЧ ДРУГА. В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО – АКТОРИ КРЕМЕНЕЦЬКОГО НАРОДНОГО САМОДІЯЛЬНОГО ТЕАТРУ ІЗ ФРАГМЕНТАМИ П'ЄС РІЗНИХ РОКІВ, РЕЖИСЕР ЛІЛІЯ ШЕВЧЕНКО.

Друк PDF

 

Олена ГАСЬКЕВИЧ,

ст. науковий працівник музею 

Юліуша Словацького  

          У Міжнародний день театру, 27 березня, в музеї Юліуша Словацького відбулася  зустріч із акторами Кременецького Народного аматорського театру. Це – друга з циклу театральних зустрічей «Мельпомена в провінції».

 У назві циклу закодовано роль провінційного театру  як одного з основних факторів формування естетичних смаків публіки. Мельпомена – одна з міфічних древньогрецьких муз – покровителька театру. Театральне  мистецтво – синтетичне.  Воно вміщає елементи багатьох інших галузей  творчості – музику, спів, танець, художнє мистецтво. Тому, протягом століть, саме на долю  провінційного театру припала місія ознайомлення  широких мас публіки із прекрасним, формування  її естетичного світогляду.

        Не випадково ці «Зустрічі» вже вдруге відбуваються в музеї Юліуша Словацького. Адже саме слово  «музей» – походить від грецького «музеон» –обитель муз.  Концепція музею Юліуша Словацького передбачає, що цей заклад має виконувати не лише експозиційну функцію, бути не лише центром міжнародної співпраці, він покликаний пропагувати різноманітні жанри і види мистецтва. За кільканадцять років своєї діяльності музей Юліуша Словацького дійсно став «обителлю муз». Тут, у Салоні Саломеї, звучить рояль, лунає поетичне слово та спів.

         Нинішня «Театральна зустріч – 2017» із Кременецьким Народним аматорським театром була присвячена відображенню долі українського народу в драматургії і, надіємось, сприятиме вихованню поваги до звичаїв і традицій рідного краю, розуміння краси художнього слова.  «Зустріч» супроводжувалась експонованою в «Салоні Саломеї» виставкою «З історії створення театру», що ілюструвала його діяльність та успіхи протягом багатьох десятиріч. Режисер театру – Лілія Шевченко ознайомила присутню молодь:  студентів Кременецької академії ім. Тараса Шевченка, медичного училища  ім. Арсена Річинського, учнів ліцею ім. У. Самчука й інших з життям Народного театру, його репертуаром, режисерами, що його очолювали в різні роки. Розповіла і про досягнення творчого колективу. Одним із найбільш значимих у цьому році став Диплом лауреата 1 ступеня  Тернопільської обласної Тернопільської адміністрації, управління культури Тернопільської ОДА та Обласного методичного центру народної творчості, одержаний днями на обласному огляді колективів Шевченкового слова «Борітеся – поборете!». Серед 53 учасників огляду Кременецький народний аматорський театр виявився найкращим. Від презентував інсценізацію баллади Тараса Шевченка «Тополя».

         Присутнім було продемонстровано фрагменти вистав з репертуару театру. Весело й зворушено сприйнявся виступ корифея театру Сергія Юрчука, що презентував жартівливу мініатюру із вистави «Бувальщина» за мотивами твору  А. Велисовського «На чужий коровай очей не поривай».     

          Глядачі мали можливість побачити й конкурсну інсценізацію Шевченкової «Тополі».  Це – один  із ранніх творів Кобзаря, де відображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Актори – Віра Шуман, Світлана Кічата, Оксана Тарківська, Павло Левицький, Сергій Паланюк, Катерина Козачук, Яна Дубчак – мовою  пісні  й  танцю розкрили зміст  народної символіки та міфологічні метаморфози.

         Згадані п’єси на українську тематику – далеко не єдині  у  творчому доробку театру. В його репертуарі: і комедія «Віддавали батька в прийми» (В. Канівець), і драма «Наймичка» (І. Карпенка-Карого), і багато інших.

          Режисер театру Лілія Шевченко представила того дня і тих, хто є незаміним   для функціонуквання театру, хоч і залишається за його лаштунками.  Це  –  звукорежисер  Роман Харамбура та художник-декоратор Віталій Чумакевич. Директор музею Тамара Сеніна інспірувала дискусію із присутніми  акторами, що мала ширше запізнати присутніх із творчістю акторів-аматорів.

        На завершення, в Міжнародний  день театру, прозвучало вітальне слово режисеру та учасникам театралізованого дійства від начальника відділу культури, туризму, національностей та релігій Кременецької РДА – Лариси Антонюк і художнього керівника районного будинку культури – Володимира Дзюми.  Були вручені грамоти.

         «Театральні  зустрічі» в музеї – це не лише популяризація сценічного мистецтва, а й розкриття талантів наших краян, людей,  яких ми знаємо в обличчя, минаємося з ними на вулиці, їдемо з ними у громадському транспорті,  контактуємо в повсякденному житті – на роботі чи під час навчання.  Ці зустрічі дають нам можливість стати свідками їх сценічного преображення – вони розкриваються перед глядачами новими гранями, проживаючи  за короткий період декілька життів.

 


«ПОЕЗІЯ – ЦЕ ІСКОРКА ІЗ КРЕМЕНЮ»

Друк PDF

Літературна зустріч з учнями Кременецької школи-інтернат у музеї


  Ведучі вечора – наукові співробітники музею: Наталя Перескокова (поетеса) і Наталя Бранцевич (акомпаніатор).  10 березня 2017 р.

11 12   13  14 


ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ - 1:

Друк PDF

«МЕЛЬПОМЕНА В 

DSC05710

ПРОВІНЦІЇ...»


в Києві було присвячено відео-презентацію п’єси Лілії Шевченко «Струни серця.  14 лютого 2017 року в Музеї Юліуша Словацького започатковано цикл театральних зустрічей. Перша імпреза відбулася в рамках святкування третьої річниці Революції Гідності. Їй та Героям «Небесної сотні», що загинули на Майдані 

Демонстрування вистави супроводжувалося зустріччю з акторами Кременецького народного аматорського театру та виконанням ними деяких фрагментів  «вживу». Коментувала постановку вистави Лілія Шевченко, яка, до речі, є і режисером цього театру.



DSC05716 DSC05722 DSC05695 


 

Вихованці Кременецького дитячого садочку №3 в гостях у музеї Юліуша Словацького. Перший дотик до творчості поета...

Друк PDF

 

 

DSC09102 DSC09105

DSC09090 DSC09092

DSC09093 DSC09095

DSC09097  DSC09098

DSC09101 DSC09102

DSC09105 DSC09108


СИЛУЕТИ СРІБНОГО ВІКУ

Друк PDF

Оксана ЗУБ,

головний зберігач фондів

музею Ю. Словацького

DSC09023 DSC09015

    Кременчани вже добре знають про творчу плідну співпрацю між колективом літературно-меморіального музею Юліуша Словацького та волонтерами Київської асоціації «Новий Акрополь». Люди, а це здебільшого молодь, що об’єдналися у це волонтерське співтовариство, -  виняткові у наш прагматичний час. Вони щоліта, кілька років поспіль, безкорисливо працюють у Кременецькому ботанічному саду, віддаючи свою силу, серце і душу на благо нашого міста. І так само щоразу організовують у нашому музеї творчі зустрічі: музичні, поетичні вечори, художні виставки. В гостинному Салоні Саломеї завдяки молодим волонтерам вже експонувались виставки, присвячені Івану Франку, Максиміліану Волошину; звучало високе поетичне слово Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса; линули пісні у виконанні Соломії Крушельницької, читалися лекції про представників світової культури різних епох. 

А в останню пятницю липня у приміщенні музею Юліуша Словацького відбувся музично-поетичний вечір «Силуети срібного віку», організований музейниками спільно з акропольцями і творчою молоддю Кременця. Як завжди, склалася особлива атмосфера: на фоні тремтливих мелодій звучали перлини філософської, пейзажної та любовної лірики поетів початку ХХ століття, романси; спілкування між виступаючими та слухачами було приємним і корисним. Із вступним привітальним словом до присутніх звернулася директор музею Тамара Сеніна, налаштувавши всіх на романтичний настрій. Тепло і доброта , особлива одухотвореність її виступу відобразили щиру радість від нової зустрічі із нашими юними друзями.

… М’який літній вечір наче був заодно з нами – легенький вітерець тихо гойдав завіси, хвилями вдихаючи у прочинені вікна пахощі напередодні скошеної трави та сухого зілля, вплітаючи їх у поетично-музичну канву. Неможливо було залишитися байдужим до справжніх перлин російського культурного Ренесансу, створених творчим генієм цілого сузір’я талановитих гуманітаріїв – В. Брюсова, К. Бальмонта, О. Блока, М. Гумільова, А. Ахматової, О. Мандельштама, Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої, С. Єсєніна, В. Маяковського та інших. До того ж у майстерному виконанні учасників-декламаторів: Євгена Данилова, Олени Петренко, Тетяни Горобей, Оксани Муравської, Валентини Мефоденко, Максима Романенка, Олександра Литвиненка та вокалісток: Наталії Ніколаєнко і Лілії Бондаренко у супроводі гітариста Олександра Солодкова. Ведучими вечора виступили Арсеній Прозоров та Ірина Ільїна, а режисером-постановником була Ніна Каменщикова. Цим молодим людям вдалося оригінально передати гармонію між звуком і змістом, естетичним та прагматичним, філософським та емоційним началами, легендарно-міфічними нюансами та новими, сміливими експериментальними ідеями, характерними для естетики «срібного століття».

Рівноцінними по силі відтворення почуттів та емоційного впливу на слухачів були виступи і молодих талановитих кременчан – учасників творчого вечора. Вдячними оплесками зустріли у залі гру на фортепіано Єлизавети Ушакової – володарки Золотого диплому – переможниці ХХІ Всеукраїнського юніорського музичного конкурсу в м. Ніжин, студентки музичного відділення Кременецького гуманітарно-педагогічного факультету ім. Т. Шевченка та гітариста Андрія Слюсаренка – студента цього ж вузу. Автор-виконавець Роман Левандовський – дипломант обласного пісенного конкурсу «Окрилені піснею» та міжнародних українсько-польських конкурсів також здобув прихильність молодіжної публіки завдяки своїй безпосередності та щирості. Із декламацією власних поезій виступила перед присутніми і директор музею Тамара Сеніна, викликавши неабияку зацікавленість у аудиторії.

Атмосфера одухотвореності, високої поезії, щирості, взаєморозуміння захопила всіх учасників дійства. Мрійливими силуетами «срібного віку» промайнули імена його творців, зливши з Душею Миру, Вічної Жіночності, Краси і Любові, перекинувши місток пам’яті у день нинішній, знаходячи відгук і у наших серцях.

DSC09019 DSC09024 DSC09026

DSC09027 DSC09029 DSC09043

DSC09045 DSC09049 DSC09050 

DSC09053 DSC09060 DSC09064

DSC09067 DSC09069 DSC09071

DSC09072 DSC09084 DSC09088


Кременецькі репери у музеї Словацького

Друк PDF

Наталя ПЕРЕСКОКОВА 

(18.05.2012)

21

  20  Є дні, коли в музеї Юліуша Словацького відбувається особливе злиття української поезії, прози і музики. Це – літературні  зустрічі з участю людей, закоханих у слово, різного віку і рівня.  

Одна з них, що була недавно проведена, це – зустріч із кременецькими реперами, студентами Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка: Артемом Перескоковим (факультет біології) та Ігорем Дідуком (факультет іноземної мови). 

22

Юнаків поєднала творча наснага, уміння спілкуватися з однолітками засобами музики, чим вони і завоювали сотні фанатів та прихильників.  Вони бажані на найрізноманітніших концертах і молодіжних «тусівках», на конкурсах-фестивалях реп-музики не тільки в Кременці, а і в інших містах: Львові, Луцьку, Нововолинську.  
Підсилені музикою, в супроводі  характерних рухів та  скоромовних  промовлянь текстів у стилі речитативу-репу, їхні виступи з цікавістю та оплесками сприймалися у залі Саломеї музею. Звучали поетичні слова про кохання, глибоке осмислення своєї особистої значимості у світі, відповідальності перед іншими людьми за можливість здійснити зміни в суспільстві заради благополуччя всього народу… 

Aртем ПЕРЕСКОКОВ

 

СТАНЕТЬСЯ  ПОТІМ

Ти знаєш, я зараз один на самоті… 
Пишу не останню історію у своєму житті. 
Яка вона буде? Не знаю:  може – весела,  може – сумна.  
Але повір, що вона з мого життя.  
Всі особисті проблеми зашифровані в статусах. 
Все що робиться, повір, веде до кращого. 
Сьогодні бачиш ти світ чорно--білою масою,  
Завтра на крилах до мрії ти полетиш поміж простором.  

z 5994f075

Господи, я дякую за те, що ти даєш кожен день мені ,  
Я дякую за посмішки, що линуть до мене крізь тінь мого міста 
Я бачу чисті обличчя без фальші, що не «читають моралі», 
А далі я бачу світло, що кличе мене.  
Це мій дім, куди вертаюся кожен день -  
Тільки там я знайду свій щирий спокій.  
Ну а що не було сьогодні - станеться потім! 

 

Приспів: 
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Ну а все, що не було сьогодні - станеться потім! 
Лечу до неба - мені так треба ! 
Подивитися в очі, що напроти. 
А що не було сьогодні – станеться потім! 

 

Посиди тихо. Давай порахуємо зорі,  
Давай забудем про горе, що завдавали слова, 
Послухаєм мелодію що полюбила душа,  
Підемо  туди, де народились круті відчуття. 
Для мене моє життя не полягає в тому,  24
Щоб набухатись, накуритися і п’яним прийти додому…  
А кайф від того, коли поділяєш дорогу з друзями,  
З людиною, яку можна називати коханою.  
Так приємно відчувати подих теплого вітру… 
Крізь мегаполіс прориватися в надії побачити ту постать одну,  
Що серцю мила, сказати теплі слова. ..так життя красиве! 
Знай це,  вір у себе, у свої сили! 
В свої почуття! Слухай своє серце, 
Що виграє мелозвучнії ноти,  
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Ну а все, що не було сьогодні – станеться потім!
 

 

Приспів:
Знаєш, в житті кожної людини рано чи пізно виникає  питання:   
чому доля одного  винагороджує, а над іншим просто сміється?  
Знущається? Пригнічує? 
Відповідь проста: ми самі творимо свою долю. Яка б вона не була,  
вона наша! Але , потрібно докласти чималих зусиль, щоб отримати те,  
чого ти хочеш! 
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Лечу до неба - мені так треба ! 
Подивитися в очі, що на проти: 
А що не було сьогодні - станеться потім! 
Ну а що не було сьогодні - станеться потім! 
 

 Ігор   ДІДУК


НАШЕ ЖИТТЯ
 
Життя - це стежина, по якій завжди ідеш,  
Тож рухайся ти далі і бери, що береш.  
Ніколи ти не стій, а продовжуй іти,  
У цьому житті шукай своєї мети.  

25

Іду по дорозі, тут я всюди бачу гнів,  
Він створений був нами, і більше ніким.  
Так, люди стали злими, не такими як колись,  
Ця влада, мабуть, хоче, щоб ми перевелись.  
Ми мусим виживати у цім важкім житті,  
Долати перешкоди, давати шлях меті.  
І рухатися далі по українській землі,  
Бо можемо все, втратити, що маємо в житті.  
Не слухати нікого, просто йти по вогні,  
Йти до кінця по дорозі, до своєї мети.  
Не зважать ні на кого, добиватись свого,  
Щоб мати потім усе, чого хотіли завжди.  
Щоб життя наше завжди було повне краси.  
Та тільки не таким як зробила нам його наша влада.  26
Ми здолаємо перешкоди, і будемо йти до кінця,  
Тому що ми знаємо – у нас є мета.  
Страшенно вибачаюсь, що не був я патріотом, 
Та прощення зараз прошу в української землі. 
І мета моя єдина, щоб жили ми у добрі, 
Щоб здійснилися бажання, замість лютого повстання. 
Вже набридли ці розмови про життя в моїй країні, 
Наша влада обіцяє, що життя стане красивим, 
Але змін ми все ж не бачимо і ще довго нам до них, 
Тільки чуємо молитви, під покровом золотих. 
Я не можу це терпіти, так дивитися на все, 
Як руйнується країна, наша мати Україна. 
І не здамся я ніколи, буду йти завжди вперед, 
Тому що бачити я хочу країни злет. 
Я долаю перешкоди, я іду через літа, 
Тому що я добре знаю – у мене є мета

2012 рік

Друк PDF


«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…

Друк PDF

«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…

 Тамара СЕНІНА

Літературно-мистецькі зустрічі «Останній день зими», що кожного року наприкінці лютого проходять у Кременці, вже в котрий раз відбулися в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.

Його організатори – представники Галицько-Волинського братства: Іван Потій (член Національної спілки письменників України, засновник братства) та Ольга Біркова (пісняр-бард, ведуча цих зустрічей). Співорганізатор – колfont-family: span style=nbsp;туди, де народились круті відчуття.font-family: nbsp;ектив музею.

Кожен «Останній день зими» – це своєрідний фестиваль творчої інтелігенції Галичини та Волині, які з’їжджаються до Кременця з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Волинської областей, з Києва та інших міст України. Цього разу зустріч нагадувала вечір-реквієм, присвячений пам’яті колег по перу, які відійшли у вічність протягом 2011 – на початку 2012 року.

Гаврило Чернихівський (м. Кременець) - член Національної спілки письменників України, історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат кількох літературних премій; Варвара Грень (с. Горинка) – поетеса, репресована, у 40-50-их роках відбувала покарання в таборах сталінського режиму; Аркадій Пономаренко (м. Кременець) – особливо обдарований музикант-гітарист, пісняр; Сергій Митрофанов (с. Білокриниця) – талановитий поет-пісняр, музикант, художник; Микола Гнений (Тилявка – Кременець) – технічний спеціаліст, проте мав душу поета, був спонсором багатьох таких зустрічей, сприяв розвитку талантів. Для них звучали найкращі слова, поезії, пісні, подаровані друзями, однодумцями, шанувальниками їх талантів.


СОФІЯ БУНЯК. ДУМКИ ПІД РІДНИМ НЕБОМ

Друк PDF

Наталя ПЕРЕСКОКОВА

3Зустріч, що відбулася в музеї із Софією Буняк (родом із села Грибова колишнього Кременецького повіту, нині Ланівецького району), стала однією з тих, про яку говорять: незабутня. І це насправді так.

Перед нами відкрилося життя людини, сповнене великого драматизму. Середня школа в Ланівцях (1949), перший курс історико-філологічного факультету Львівського педагогічного інституту,  переслідування органами КДБ і... арешт та ув'язнення, 

90

жахіття в сибірських таборах.  Софію звинуватили в націоналізмі. Через кілька років заслання повернулася додому,   одружилася з москвичем – товаришем по засланні. Відтоді проживає в Москві.  Тут разом з іншими українцями заснувала українську громадську організацію «Славутич», що об'єднала творчість багатьох поетів-співвітчизників у Москві, по сьогоднішній день веде активну просвітницьку та громадську діяльність. Кожного року приїжджає на Батьківщину, в Ланівці, де у 90-тих роках, брала активну участь у відвоюванні незалежності  України. В Ланівцях вийшли її перші книжки «Чаєчка» та «Світло погаслої зірки». В в альманасі «Тернопільщина» надрукували добірку її віршів. У Києві в  2000 році, у видавництві «Криниця», вийщла у світ повість «Одіссея Ольги Горошко», у 2001 році – збірка поезій 

«Зірки на долонях». Поетеса нагороджена медаллю «10 років Незалежності України» та іменним годинником від президента Леоніда Кучми. Нині Софія Буняк – член спілок письменників Росії та України.




Софія БУНЯК

РІДНА ЗЕМЛЯ 

 Пp style=span style=span style=, times;, times;font-family: ожовкле листя – біля віконця,

 

Летять листочки – маленькі сонця.

Вкривають землю і зогрівають,

І тихо-тихо її благають:

- Наша матусе, прийми, прийми нас,

Бо вітер гонить кудись повсяк час,

А ми – з тобою, ми – твої діти, 

Наша єдина, у тобі – сила.

Ти не жени нас, землице мила,

Без тебе , земле, не жить, не бути,

Згинем під снігом десь на розпутті…

І тихо-тихо земля сказала:

- О, я так довго на вас чекала!

Тепер ми разом, ми не загинем,

Страшні морози лиш на чужині...        

  

 ПОЕЗІЯ 

У мертвої вже матері благав…

Я не пишу, я – виливаю душу:

Тривоги, роздуми, печалі – на папір!

Не можу не писати, хочу! Мушу!

А відпочину потім, коло зір.

Якби ж від себе – і десь на край світу,

Де крім блакиті неба – ні душі…

Згубитись в маках і радіти літу,

Забути геть про осені дощі,

Про зиму, що вже шаблю з льоду точить,

Про снігопад, холодний, наче ртуть,

Не страшно вже. Ніщо не заморочить

Поету голову, не втисне в серце лють.

Нехай стою до вівтаря далеко,

Та все ж тягну туди ятріючі долоні,

Прийде весна, і принесе лелека

Нову зорю, що в небі не схолоне –

Стече рядками в зошиті простому,

Його сторінки розгорне хтось – і заплаче…

Тоді відроджусь я і повернусь додому –

Моя поезія когось зігріє, значить…

 

ПРОТЯГ


Чорні хмари. Білий дзвін.

Запада відлуння в душу.

Терпне гордість, бо з колін

Все поклони бити мушу.

Випадаю з колії,

Та чекаю, все ж, блакиті.

Підіймають на крилі

Снігом вкриті щастя миті.

Непідвладні почуття.

Диким терном нерви скуті.

Клубком сірим співчуття 

Задрімало на покуті.

Кисень новий набираю –

Треба  виплигнути з шкіри.

Та чи вдасться, я не знаю,

Затулити протяг, діри…



 

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

(9.10.2011 р.)

9 листопада в нашій країні з 1997 року за наказом Президента України щорічно відзначається день української писемності та мови.  Музей польського поета Юліуша Словацького уже вкотре відчинив двері для шанувальників українського письменства, молоді, студентів та старшокласників. Творчий вечір був присвячений найбільшому скарбу народу – рідній мові, яку тисячоліттями, віками плекала земля наших предків, передавала з покоління в покоління. Ця тема завжди залишатиметься актуальною, тому що подих кожного слова, успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства значною мірою залежать від мистецтва спілкування. В салоні Саломеї цього дня зібралися  саме такі люди, котрим не байдуже як саме висловлювати свої думки, почуття, волевиявлення у поетичному слові, в пісні, музиці. Завдяки їхнім виступам, спілкування вийшло цікавим, насиченим різними видами мистецтва, яке спонукає до роздумів над людським буттям. , serif; color: black; font-size: 12pt;Times New nbsp;Roman



«НОВИЙ АКРОПОЛЬ» ІЗ ВАСИЛЕМ СТУСОМ У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

Тамара СЕНІНА


DSC00384    Зустріч що відбулася в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці, залишила в серці хвилюючі спогади. Організована з ініціативи волонтерів, які приїхали з Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Львова, Харкова, інших міст, вона була присвячена 20-річчю від Дня Незалежності України, 20-ій річниці діяльності в Україні Міжнародної Асоціації «Новий Акрополь», 10-ій ювілейній екологічній акції у Кременецькому ботанічному саду.

В центрі перелічених подій, протягом усього вечора перебувала постать Василя Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця,  одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України.

Подібні літературно-мистецькі зустрічі з волонтерами Асоціації «Нового Акрополя» з центром у Києві, що уже в шостий раз відбулися в музеї, стали уже своєрідною історією, новою сторінкою в його житті. Адже тут протягом 2006-2010 років уже звучало в їх виконанні слово Юліуша Словацького напередодні його 200-річчя, Івана Франка, оживали герої «Лісової пісні» Лесі Українки, відбувалося «знайомство» з мудрецями Сходу, Греції, Египту, Індії, Тибету: Есхілом, Платоном, Сократом, Гомером, Арістотелем. Цкавим було пізнання творчості Омара Хайяма – персидського поета, філософа, математика, астронома, астролога.

Такі зустрічі з волонтерами проходять у музеї кожного липня і тривають два тижні у поєднанні з безкорисною фізичною роботою по відновленню Кременецького ботанічного саду…

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ НЕОНІЛИ КРЕМ'ЯНЧАНКИ

Друк PDF

В гостях у музеї  – письменниця Неоніла Крем’янчака. Презентація її чергової книги «Заробітчанське щастя». 29 вересня 2017 р.1 2 3

Зустрічі в музеї

Друк PDF

1Зустріч у музеї  із членами  Рівненської  національної Спілки письменників: Миколою ТИМЧАКОМ, Галиною і Миколою ПШЕНИЧНИМИ. 11 жовтня 2017 р.

12

 

 

  2 3

В ГОСТЯХ МУЗЕЮ – ДЕЛЕГАЦІЯ З ПОЛЬСЬКОГО МІСТА-ПОБРАТИМА КОНСТАНЦІН-ЄЗЬОРНА

Друк PDF

Листопад, 2017 р.

 


 

ЗУСТРІЧ ІЗ ВОЛОДИМИРОМ БІЛІНСЬКИМ.

Друк PDF

 

 

DSC00330

14 травня 2016 р. у музеї Юліуша Словацького відбулася зустріч із Володимиром Білінським - українським письменником, дослідником історії та відомими в області: журналісткою газети «Вільне життя» Галиною Садовською і фотокореспондентом Василем Бурмою, які його супроводжували.

Володимир Білінський - автор бестселерів «Країна Моксель, або Московія» та «Москва Ординська». Тож і відбулося обговорення цих книг. Після зустрічі письменник оглянув Кременець, ознайомився з історією міста та його пам'ятками архітектури. 




DSC00322

DSC00338

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100


Міжнародний день музею

Друк PDF

03

«Європейська ніч у музеї» на тему: «Поступ в оновлений  

день України» проводиться обласним літературно-меморіальним  

музеєм спільно з Кременецьким краєзнавчим музеєм

16 травня, початок о 17.00 годині

 

У заходах братимуть участь: інтелігенція міста, творча молодь, студенти навчальних закладів, науковці музеїв, працівники культури, представники ЗМІ, представники міської та районної влади. «Європейська ніч» відбувається у приміщенні музею Юліуша Словацького.                   

 

У програмі:

 

1.Вступне слово. Дирекція музеїв.

2.Вітальне слово (представників міської та районної влади ).

3.З історії виникнення та традиції проведення «Європейської ночі у музеї» – виступ Людмили Охоцької – наукового співробітника музею Юліуша Словацького.

4.Авторська патріотична поетична лірика на тему: «Україна в серці Європи» у читанні Наталі Перескокової, наукового співробітника музею Юліуша Словацького.

5.«Борітеся! Поборете!» – поетична композиція із творів Шевченка у виконанні студентів Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка.

6.Реквієм «Небесній сотні» – студентський експериментальний театр «Пілігрим» Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка.

7.Зустріч із кременчанами – учасниками листопадово-лютневих подій 2013-2014 рр., що відбувалися в Києві.

8.Огляд виставки «Майдан, що нас змінив…» (на прохання громадськості та викладачів шкіл і навчальних закладів міста виставка у музеї Юліуша Словацького продовжена до 26 травня).

9.Концертна програма.

10.Вітальне слово голови польського Товариства ім. Ю. Словацького в м. Кременці Івана Павловича Морозюка.

11.Музичне вітання представників польського Товариства у Кременці. Пісні на слова Юліуша Словацького.

12.Концертна програма з участю піаніста Івана Добриніна і скрипалів Олега та Леоніда Дацюків. У їх виконанні мелодії вітчизняних та європейських композиторів.

13.Аматорський фільм «Шевченко на Кременеччині» (автори – Тетяна Тернова – науковий співробітник краєзнавчого музею та Віталій Чумакевич – працівник будинку культури ).

14.Народні пісні, зібрані Тарасом Шевченком на Кременеччині, у виконанні бандуристки Інни Алкозай – художнього керівника Кременецького будинку культури.

15.Для бажаючих – огляд виставки «Шевченко на Кременеччині» у краєзнавчому музеї, відкритої напередодні Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником. Виставка діятиме в години проведення «Європейської ночі».

16. Для бажаючих – майстер-класи з писанкарства, вишивки, мотанки, які проведуть відомі у краї майстри народного декоративно-прикладного мистецтва: Петро Данилюк, Надія Волощук, Тетяна Балбус.

17. Лекція на тему: «Кременеччина мистецька» – читає Тетяна Новицька, науковий співробітник краєзнавчого музею.

18. Концертна програма творчої молоді Кременця: піаністки Єлизавети Ушакової, гітариста Анджея Слюсаренка, барда Романа Левандовського, реперів Артема Перескокова та Ігора Дідука.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

(До 165-річчя з дня смерті поета)

Тамара СЕНІНА

DSC018593 квітня цього року відбулося вшанування 165-річчя з дня смерті Юліуша Словацького в Кременці з участю представників Кременецької районної ради, членів польського Товариства ім. Юліуша Словацького в Кременці, науковців обласного літературно-меморіального музею. До памятника поету положили квіти, тут прозвучало промовисте слово.

Цій річниці була присвячена і творча зустріч з членами польського Товариства ім. Юліуша Словацького з м. Хмельницька. Очолив делегацію голова Товариства Франц Карлович Міцинський. День залишився незабутнім. Одягнуті в польські костюми, гості надали залам музею особливої атмосфери, відчуття національного духу сусіднього народу. Декламування  поезій Словацького, виконання народних пісень ансамблем «Розмарин», що діє при цьому Товаристві, наповнили родинну садибу Словацьких палким словом Пророка, професійним співом справжніх митців. Приємне враження залишила після себе професійна гра Віталія Самолюка – молодого піаніста з Хмельницька, учасника і лауреата Міжнародних конкурсів, який виконав на роялі мелодії Фридерика Шопена. Цього ж дня для гостей була проведена екскурсія по місту на тему: «Кременець Словацького». Вони відвідали костьол св. Станіслава, де виконали кілька пісень, могилу матері Поета на Туницькому цвинтарі, колишній славнозвісний Кременецький ліцей, інститутський читальний зал ім. Ю. Словацького, побували в Ботанічному саду.

Дні пам’яті Поета завершилися уроком-семінаром для студентів кафедри гуманітарних дисциплін Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка на тему:  «Романтизм у польській літературі ХІХ століття», де основна увага теж була приділена Великому Кременчанину.

span style=

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО

Друк PDF

  Наталя ПЕРЕСКОКОВА, 

науковий працівник музею

Ю. Словацького у Кременці

       DSC01790У 1999 році на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. 

         З цієї нагоди літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького відвідали учні старших класів Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука разом із заступником директора по виховній роботі Людмилою Василівною Савицькою та вчителькою української філології Тетяною Миколаївною Діхтярук. Для них науковцями музею була проведена літературна зустріч «Поезія – душа моя». Своїм поетичним надбанням поділилася директор музею, член Спілки журналістів України, поетеса Тамара Сеніна. Науковий працівник музею Наталя Перескокова, теж член Спілки журналістів України і поетеса, яка читала свою поезію стосовно розуміння власного бачення світу, краси й неповторності природи нашого прекрасного міста Кременця. 

 Цьогорічний День поезії став також спогадом-вшануванням «Небесної сотні», що у дні трагічних подій на Майдані в Києві в січні-лютому 2014 року, віддала своє життя за утвердження Незалежності України та подолання тоталітарного режиму. Цій та іншим темам, були присвячені і вірші юних поетів-ліцеїстів, які звучали у салоні Саломеї: Владислава Крупецького, Лариси Кравчук, Ігоря Стецюка, Владислава Залєвського. Слово мала і викладач української мови та літератури ліцею Тетяна Миколаївна Діхтярук. В її читанні ожили вірші Володимира Сосюри, співзвучні драматичним дням, які переживає сьогоднішня Україна. 

       

Літературний вечір, що перетворився на урок-семінар, присвячений Всесвітньому Дню поезії, закінчився на піднесеній ноті. Приємно, що в нашому місті є чимало талановитих дітей, які вміють уважно слухати, заглиблюватись у суть подій, аналізувати, думати. Чудово, що є такі освітні заклади, котрі формують новий український світогляд, підтримують школярів у їх творчих прагненнях, відкривають двері у величний світ Поезії…

 

Лариса КРАВЧУК 

(11 клас, Кременецький ліцей)

НЕБЕСНІЙ СОТНІ 

 

Душею моліться. Серця, бийтесь з ними. 

устами до Бога молитву шепчіть...

з очей гіркий сум градом ллється за тими,

хто не піддався наказу "мовчіть!"

за тих, хто поліг, не зустрівши світанок, 

за тих, хто не встиг обійнять матерів,

за тих, хто віддав нам іще один ранок,

за тих, хто у полум'ї битви згорів… 

 

 

ГОСТЮВАННЯ

 

Тиша. Спокій. Нестача кисню.

Я потрапила в гамір вугільних душ.

Я тут непрошений гість. Так низько

Пішла ваша гідність – на дно калюж.

 

Ви – маса. Ви купа одежі й утопій,

Снуєте по вулицях вздовж вітрин,

Ви сотні дешевих китайських копій,

І путь ваш щоденний – лише один.

 

Нема в вас вогню. Та й життя в вас немає.

Ви мертві давно, засохла ваша душа,

І ваші серця так давно вже дрімають,

Й колишуть любов, якої нема.

 

Ви топите власну людську невинність

В глибоких гріхах, що не вимолить вам.

Ви знаєте часу лише швидкоплинність,

Навіки зотлів ваш священний храм. 

                             

 

 

  ПОДАРУЙ МЕНІ КРИЛА 

 

подаруй мені крила,

навчи мене літати десь серед тихих

самотніх скверів, які осінньо пахнуть

зів’ялими трояндовими сонетами,

навчи мене розправляти вітрила 

в тихоокеанському просторі мрій та ілюзій,

та коли треба – спускати якір

 подаруй мені вогнище, що розпалюватимеш 

спілими гарячими вишневими устами,

налитими найдавнішими винними сортами

присвяти мені мізерну відстань наших душ, 

що невинно колихатиме тіла, і штовхатиме

у пристрасне танго думок

 подаруй мені мить життя, і лелій мене, 

плекай, песть, балуй мене прянощами

свого голосу, торкайся ледь теплими

кінчиками вій моїх тендітних щік так,

щоб аж шкіра стигла

 люби мене, даруй мені себе, повністю

і не шкодуй, відчувай мене кожною клітинкою,

кожним нервовим закінченням,

кожним кристалом свого єства,

будь мною, даруй мені життя.

 

 

 

 Владислав КРУПЕЦЬКИЙ

(11 клас, учень Кременецького ліцею)

 КВІТИ ВІЙНИ

 

Під небом чорним голуби літали, 

До себе ввись вони нас закликали, 

Та чорний порох нас не пропускав… 

Стлівало сонце, в шинах день згорав…

І ми лежали вкриті пеленою, 

Червоною загравою, війною… 

І тихо закривалися повіки.

А кров лилась, немов червоні ріки… 

Нас вже нема, а місяць світить,

Нас вже нема, ми - мертві квіти.

 

В ПОЛОНІ СНІВ

 

Вже Ніч прийшла...

І знову я стрічаюся з тобою,

І зорі світять й ти переді мною,

Бездомний пілігрим, мрійник,

Самотній у пустелі мандрівник, 

Що в снах навіки заблукав

й назад дороги не згадав.

Він загубився у пустелі снів,

Блукав, від світла місяця згорав, 

Він йшов по шляху зоряних вогнів

І що з ним буде далі він ніяк не знав.

і знову Ніч, і знову я стрічаюся з тобою, 

А ти стоїш переді мною 

Бездомний пес,

Бездомний син дороги... 

  

 

 ВОНА

 

Її обличчя, мов троянда чисте,

А очі – наче небеса…

І в нього птахом поринаю,

А на устах - її ім’я. 

І кожен раз, коли цей погляд я ловлю,

Одразу розумію, що люблю.

І знову в щастя поринаю,

Люблю, ридаю, я не знаю,

Чи знов її колись зустріну,

Чи знову птахом я порину

У ті святії небеса...

А на устах її ім'я... 

 


 

Ігор СТЕЦЮК

(11 клас, учень Кременецького ліцею)

 

 

НЕБЕСНІЙ СОТНІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...

 

 Столиця. Прозрілий народ.Барикад стіна. 

 Попіл. Вогонь. Дим і морози.

 Хлопці на смерть за свободу стоять…

Ллються рікою жіночі сльози…

 

Гинуть герої…

Память Вам світла навіки!

Птахи співають, для Вас течуть ріки! 

Для Вас ця весна, для Вас шумлять трави… 

Слава Україні!!!

                               Героям слава!...  

 

  

ПОТОНУВ...

 

В твої блакитні я дивлюся очі,

Немов у безкінечне море заглядаю.

Була б лиш ти й нічого більш не хочу.

Від твого погляду щоразу оживаю.

В блакиті їх моя душа тріпоче,

Так, ніби ми зливаємось з тобою,

І летимо удвох до сонячного раю…

 

 

 

ПОГЛЯД 

 

Із поглядом Твоїм цим не рівняється ніщо.

У ньому – щастя, радість, і печаль.

Дивлюся в нього як в блакитне небо…

У синяву твоїх очей бездонних…

Я хочу злитись з ними, щоб збагнути душу

І що цей погляд значить…

Бо окрім них нічого я не бачу…

Я тихо, мовчки плачу,

І в погляді твоєму тону...

span class=nbsp;span style=

olor:=


ВЕЧІР ПОЕЗІЇ: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ – У ЗВУЧАННІ ПОЛЬСЬКОЮ І УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ

Друк PDF

 Аліна ШУЛЬГАН,

старший науковий працівник 

           13 лютого в музеї Юліуша Словацького відбувся вечір поезії присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка і 205-річчю від дня народження Юліуша Словацького. Учасниками цього заходу були студенти Кременецького гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка і волонтери з Польщі – представники Фундації «Світло зі Сходу», під керівництвом Ярека Банися та з участю двох студенток української філології Ягеллонського університету, що в Кракові. Головною метою проведення поетичного вечора було відтворення духу доби романтизму. Протягом години, у виконанні студентів різних факультетів інституту, двома мовами звучала поезія класиків світової літератури ХІХ століття – Тараса Шевченка і Юліуша Словацького.

 


ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИДАННЯ «СЛОВО ПРО КРЕМЕНЕЦЬ» У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГO

Друк PDF

Олена ГАСЬКЕВИЧ,

науковий працівник музею Юліуша Словацького 

Нещодавно у музеї Юліуша Словацького відбулася презентація книги «Слово про Кременець». Цeй збірник, виданий Кременецьким гуманітарно-педагогічним інститутом ім. Тараса Шевченка (відповідальний редактор – ректор А. М. Ломакович), став, без перебільшення, знаковим явищем у історіографії Волині. Книга – результат злагодженої праці великого творчого колективу, насамперед упорядників: Афанасія Ломаковича, Теодозія Присяжного, Гаврила Чернихівського, Олега Василишина, Тамари Сеніної; літературних редакторів: Теодозія Присяжного, якому й належить ідея проекту та Лілії Невядомської; художнього редактора Андрія Кіся; коректорів Людмили Ростківської, Аліни Шульган, Уляни Крук; Нелі Мацули, яка виконала комп’ютерну верстку. 

У 460-сторінковому томі синтезовано різноманітні за жанром, стилем та часом написання твори, які об’єднує спільний герой. І герой цей – наш Кременець. Майже усі поезії та проза публікувалася раніше, але, ознайомлюючись із ними вибірково, читач може доторкнутися лише до фрагментів цілого. Збірник же дає поняття про розвиток літературних процесів у місті, їх рівні, різноманіття жанрів. Книга містить фольклорні, поетичні твори та уривки прозових, які наближають нам топографічні, соціальні та побутові реалії давнього Кременця. Оскільки культурне обличчя Міста творили представники різних національностей, поряд із українськими, тут уміщені твори російськомовних та польськомовних письменників. Усі вони дуже різняться за рівнем. Поряд із класиками літератури – місцеві аматори, що подекуди наївно, але щиро освідчуються у любові рідному місту. Звичайно, збірник охоплює далеко не всі твори, в яких йдеться про Кременець минулий і сучасний, їх підбір, почасти тенденційний, залежав від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів: планованого об’єму сторінок, преференцій упорядників, та все ж усі ці твори, вдало доповнені репродукціями художніх робіт та документальними фотографіями, складаються у величезне мозаїчне панно, де чітко вимальовується образ Міста.

Те, що видання «Слово про Кременець» презентувалося у музеї Словацького – цілком логічно. Адже у збірнику представлені   твори Великого Кременчанина – Юліуша Словацького, присвячені рідному місту. Це – фрагменти «Години роздумів» та «Якщо ти будеш у моїй країні...» в оригіналі та в перекладах різних авторів (Дмитра Павличка, Єви Нарубіної, Леоніда Вишеславського, Романа Ладики, Івана Гарасевича).

Презентація відбувалася у теплій, камерній, майже родинній атмосфері, що зазвичай притаманна нашому закладу. Директор музею Тамара Сеніна, яка вела презентацію, дала характеристику видання, особливо відмітила його відмінну якість, та вдалий дизайн, з любов’ю запроектований закоханим у Кременець Андрієм Кісем у ВП «Місіонер» (м. Жовква Львівської обл). Т. Сеніна зробила короткий історичний екскурс у минуле нашого міста, зупинившись на перебуванні тут Т. Шевченка, що знайшов свій відгук у книзі, на його враженнях, відгуках про засновника Кременецького ліцею Тадеуша Чацького. Твори випускників давнього ліцею окремим блоком увійшли до презентованої книги.

Оскільки на презентацію прибуло багато авторів, чиї імена фігурують у збірнику, присутні могли познайомитися з ними особисто. Особливого клімату зустрічі надав голос володаря Гран-прі першого фестивалю «Червона Рута», першого виконавця гімну України, кобзаря Василя Жданкіна, який розпочав творчу частину презентації своєю «Билиною про Крем’янець». Логічним продовженням історико-фольклорної тематики була проникнута козацькою героїкою легенда Неоніли Крем’янчанки, авторки відомої збірки «Орлине гніздо». Далі – поетичне слово В’ячеслава Майорова, Наталії Перескокової, Юрія та Романа Левандовських, Олега Домбровського, Ніни Казьмірук, Юлії Тарнобір, Тамари Сеніної перепліталося зі співом Василя Жданкіна та соліста районного будинку культури, в репертуарі якого – не одна пісня про Кременець на слова кременецьких поетів.

Автори щиро та довірливо ділилися з присутніми сокровенним. Науковий працівник музею Олена Гаськевич ознайомила із найвідомішими російсько- та польськомовними майстрами слова, що включені у презентоване видання. Про Кременець, як джерело свого натхнення захоплено говорили і майстри пензля – заслужений художник України Євген Удін (м.Тернопіль) та Богдан Романюк із Кременця. Частий гість музею, викладач педінституту, доцент Ольга Макаренко дала свою позитивну оцінку книги та зазначила доцільність її популяризації у навчальних закладах. Підводячи підсумок зустрічі, заступник голови Кременецької районної ради Валерій Левченко відмітив, що це унікальне видання, прекрасне як з точки зору рівня видавництва так і своєю наповненістю, варте широкого ознайомлення та популяризації серед кременчан та гостей міста.