UkrainianPolishRussian

життя музею

ЕКСПЕДИЦІЯ ДО УБИНЬ

Друк PDF

 

Жовтень 2019

Днями колектив музею Юліуша Словацького здійснив наукову експедицію до віддаленого на 35 км від Львова села Убині.

Ця, нічим не примітна, місцина тісно пов’язана із родиною Юліуша Словацького, саме тут він, уже смертельно хворий, прагнув оселитися, щоб насолоджуватися спокоєм в тіні розлогих лип.

На початку 19 ст. маєток Убині належав подружжю Кшиштофовичів. Пані Кшиштофович – рідна сестра «коханої бабуті» поета. Подружжя було бездітне і потенційними спадкоємцями були мати Юліуша, Саломея та два її брати – Теофіль і Ян. Тітоька Кшиштофович згодом овдовіла та й сама уже підупала на здоровї. Це мимоволі вселяло надію бідним родичам. В особливо скрутному становищі знаходився Теофіль Янушевський, рідний дядько поета, одружений з Герсилією Бекю, дочкою доктора медицини Віленського університету Августа Бекю, вітчима Юліуша Словацького. Суттєвих засобів для існування Теофіль не мав. Після закінчення Кременецького ліцею, певен час працював там бухгалтером. Бухгалтер у ті часи – далеко не така престижна посада як тепер. Теофіль опинився на найнижчому щаблі ліцейної ієрархії. Бідолаха тихо мріяв про свободу, власний клаптик землі та, мабуть, мимоволі згадував престарілу тітоньку з Убинь. Сімейне життя було близьким до ідилії, якби не страшне горе – смерть чотирирічної одиначки Меланки. У 1833 році Кременецький ліцей закрито. Більша частина викладачів та працівників одержала посади у новоутвореному Київському університеті Св. Володимира. Подались до Києва і Теофіль із дружиною. А в 1834 році, дослужившись до чину колезького реєстратора (найнижчого у табелі про ранги), подякував і покинув нелюбу роботу. У своїх мріях він постійно повертався до сільськогосподарських планів, та поки що, вони не вдавалися. Натомість, вдалося реалізувати давно вимріяний проект – дещо запізнілу подружню подорож за кордон. У лютому 1836 р. в Римі Теофіль і Герсилія зустрілися із дорогим їх серцю племінником Юліушем Словацьким. Скільки радості принесла юному поетові зустріч із рідними! Хоча стосунки у них не завжди складалися гармонійно. Теофіль не завжди акцептував твори небожа, вважаючи їх надто інтелектуальними, бурчав, що «шляхта не зрозуміє», а Юліуша дратувало, що дядечко із провінції намагається його «вчити жити». Однак, хай там що, Теофіль і Герсилія залишалися для поета рідними, які, може, не завжди зрозуміють, але завжди підтримають. Революційно-патріотичні, антицарські твори Юліуша назавжди закрили йому дорогу додому, до Кременця. Однак, усе частіше у нього зявлялося бажання оселитися у австрійській Галичині. Ще у 1833 році він писав до матері: «…якби ти, мамо, могла колись оселитися у Львові, то може б я за якийсь рік отримав би дозвіл на проживання в Галичині – і добре б нам було». При зустрічі дядечко Теофіль нагадав йому про Убині і Юліуш радо підтримав плани родини. Подорож Янушевських до Італії була захопливою, але треба було повертатися додому. А вертатися не було куди. Вирішили від натяків перейти до рішучих дій. У листі з Риму Теофіль писав до швагра Юзефа Мяновського: «Виїдемо … до Львова і …у Тітки, недавно овдовілої і досить багатої залишимося, якщо нас затримає і захоче нас спадкоємцями своїми зробити». Так і вчинили. Але тітка, яка й раніше не дуже прагнула родичатися, хоч і не відмовила категорично, однак нічого конкретного не пообіцяла. Коли весь арсенал засобів впливу було вичерпано (Саломея Словацька навіть послала в Убині збірку поезій свого сина), Янушевські похнюплено повернулися на кременеччину і взяли в оренду село Перенятин. За революційну діяльність Теофіль мусив, разом з дружиною, провести два роки на засланні у Пермській губернії. Сплативши таким чином патріотичний борг, він знову поневірявся по чужих кутках, майже втративши надію на власне господарство, та, несподівано, Убині стали для Янушевських, як ніколи, реальними. У 1846 р. померла їхня непоступлива тітонька і Янушевські стали найближчими спадкоємцями. Та все виявилося не так просто. На Убині раптом заявив претензії чернечий орден сестер Милосердя. Начебто пані Кшиштофович усно пообіцяла віддати маєток їм. Довелося судитися. Словацький хвилювався за родичів. У листі до матері 25.08.1846 р. він писав: «…покладімося на Бога, а він нехай чинить потрібні старання, дуже хотів би мати їх(Янушевських) по цій стороні (у Галичині), бо люблю їх щиро».

Конфлікт вирішився на користь Янушевських і у 1847 році вони, разом із матірю поета та небожем Станіславом Янушевським, які також стали співвласниками Убинь, переїхали туди остаточно. Станіслав Янушевський – «Стасьо», який часто фігурує у листах поета до матері. Круглий сирота, він прийшов на світ уже після смерті батька, Яна, який загинув у Листопадовому повстанні 1830-1831 років, через рік померла і його мати. Це він – «невинна дитина» із твору Юліуша «Гімн» :

«В ріднім краї казали невинній дитині,

Щоб за мене щоднини молилась, одначе

Корабель мій іде в далечизни чужинні

В горе вигнанче, -

Не рятують молитви дитячі скрушні –

Боже, сумно мені!»

«Гімн», переклад Д. Павличка

У Парижі Юліуш щиро радів за родину і надіявся бути частим гостем у їх маєтку. «Юлік, хотів би дуже бути в Убинях, хоча, як і я, не претендує на нього і ніколи не думає займатися господаркою», - писала пані Саломея. З Парижа Юліуш допитувався: – «Пишіть мені про Убині, чи є там на чому господарювати?». Господарювати таки було на чому. Маєток складався з близько двох тисяч моргів землі та 65 кріпацьких родин. «Будемо колись разом із Філем думати про господарські удосконалення, - вів далі поет, «про впровадження нового насіння овочів та квітів. Агрономом я стану лише теоретично, практикувати буде він». Важко собі уявити нашого Юліуша навіть у ролі аграрія-теоретика, та що більше поет підупадав на здоров’ї, тим сильнішою ставало його прагнення осісти на цьому клаптику галицької землі, тим паче, що там все більше часу проводила його мати. Під час їх єдиної зустрічі у Вроцлаві після 18 років розлуки, вона, мабуть, багато хорошого нарозповідала про магічні Убині, бо поет став уявляти їх, як «край якийсь, сонцем золотий, та липами темними накритий». Вбачаючи свій порятунок у затінку убинських лип, важко хворий поет все будує плани приїзду, ба, навіть, хоче відмовитися від паризької квартири, щоб назавжди там оселитися. На жаль, це були лиш нездійсненні мрії. Поет тихо згас, а мати зібрала з його паризького помешкання все, що могло нагадувати їй про сина і привезла його рукописи та памятки до тих-таки Убинь. Частина з них згодом потрапила до архівів та музеїв Львова та Варшави, а частина – просто зникла. Неначе й справді з цих аркушів « коноплянки Убинів гніздечка собі вистелили»  

Саломея Словацька прожила в Убинях з родиною два роки. А потім, начебто й не посварившись, повертається до Кременця , щоб поселитися на найманій квартирі, де вона й провела решту свого життя. Після смерті Теофіля Янушевського вдова довірила управління Убинями другу родини, художнику Матею Гашинському, а у 1870 році продала маєток і з одержаних грошей заснувала стипендіальний фонд для навчання ремісників. З того часу панський двір переходив з рук до рук, аж зник з обличчя землі, перетворившись на звичайнісіньке село. Нині Убині село Кам’янко-Буського району Львівської області із населенням 354 чол. Багато, багато змінилося тут. Посеред села – прегарна дерев’яна церква Косми і Дем’яна. Неподалік і цвинтар. Пам’ятник Янушевським, на щастя, ще зберігся. Він – перший зліва. Напівзатерті літери, сповіщають, що тут спочивають Теофіль і Герсилія Янушевські. Сюди ж перенесено прах давніх власників Убинь – Кшиштофовичів та Станіслава Янушевського, двоюрідного брата нашого поета. Працівники музею Юліуша Словацького впорядкували могилу родичів поета, та подалися до Львова, де їх чекало ознайомлення із історичними памяткамиміста Лева.


ОЛЕНА ГАСЬКЕВИЧ

 


 


Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд"

Друк PDF

Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд"

                

Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд", які працювали над упорядкуванням кременецьких цвинтарів, відвідали музей Юліуша Словацького.

 

 


 

ОСІННЯ ТОЛОКА

Друк PDF

 

 


 

ЕКСКУРСIЯ МОЛОДІ ІЗ КРАКОВА У МУЗЕЇ

Друк PDF

Екскурсію проводить старший науковий співробітник – Олена Гаськевич

 

 

 

 

 


 

ПІДГОТОВКА НОВОГО ВИДАВНИЦТВА МУЗЕЮ СЛОВАЦЬКОГО «ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ»

Друк PDF

 

 

З 4 по 8 вересня у музеї Юліуша Словацького відбудуться традиційні літературно-мистецькі зустрічі «Діалог двох культур». До 210 річниці народження Юліуша Словацького науковці музею готують видавництво «Юліуш Словацький в українських перекладах». Це друга книга із серії «Творча спадщина Юліуша Словацького в українських перекладах». Редактор, упорядник та автор вступної статті – директор музею Тамара Сеніна. Над упорядкуванням книги та перекладами польською працювали: Оксана Зуб, Аліна Шульган, Олена Гаськевич, Людмила Охоцька, Наталя Перескокова.

Видавництво книги стало можливим завдяки фінансовому сприянню Генерального Консульства РП у Луцьку. Книга містить опрацювання «Словацький у колі українських перекладачів» (Т. Сеніна). Видання подає твори Словацького мовою оригіналу, далі, у трьох розділах уміщено їх переклади українською, та біограми перекладачів. Така структура видання наблизить читачеві постаті перекладачів Юліуша Словацького, більшість із яких належало до періоду «розстріляного відродження», дасть змогу порівняти їх переклади з оригіналами, сприятиме популяризації творчості Великого Кременчанина.

Вступне Слово та біографії українських перекладачів подано також польською мовою і адресовано для польського читача.


 


 

Фрагмент екскурсії наукового співробітника Наталі Перескокової.

Друк PDF

 

 

 

 

 


 

УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ В ТЕРНОПОЛІ

Друк PDF

   23 травня 2019 року директор музею Тамара Сеніна, головний зберігач фондів Оксана Зуб та ст. науковий співробітник Олена Гаськевич взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО: ЗНАКОВІ ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУР», організованою обласним краєзнавчим музеєм.

Теми рефератів: - «Діалог з Марією Данілевич – дотик до постаті Юліуша Словацького» (Тамара Сеніна);

-         Портретні зображення Юліуша Словацького у фондах музею поета (Оксана Зуб)

-         Кременецький ліцей у долі родини Словацьких (Олена Гаськевич).


 

Тернопільська обласна ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Тернопільська обласна РАДА

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

ТернопільськОЇ обласнОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Тернопільський обласний ХУДОЖНІЙ музей

Обласний комунальний літературно-меморіальний музей

Юліуша Словацького в Кременці

ЛюблінськИЙ МузеЙ У Любліні (РеспублікА Польща)

Тернопільський обласний КОМУНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тернопільська обласна організація

Національної спілки краєзнавців України

 

 

ЗАПРОШЕННЯ

 

Шановні колеги!

 

Запрошуємо Вас взяти участь у

ВсеукраїнськІЙ науково-практичнІЙ конференціЇ з міжнародною участю

«Література і мистецтво:

знакові постаті української та польської культур»

23 травня 2019

 

(Тернопільський обласний краєзнавчий музей)

 

Проживання та харчування за рахунок сторони, яка приймає.

Координатор:

Наталія Чеканова, тел.: (0352) 52-58-94, (067) 354 2681

 


 

 

Всеукраїнська

науково-практична конференція

з міжнародною участю

 

«Література і мистецтво:

знакові постаті

української та польської культур»

 

 

23 травня 2019 року

 

 

Програма

 

 

Тернопіль

Тернопільська обласна ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Тернопільська обласна РАДА

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

ТернопільськОЇ обласнОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Тернопільський обласний ХУДОЖНІЙ музей

Обласний комунальний літературно-меморіальний музей

Юліуша Словацького в Кременці

ЛюблінськИЙ МузеЙ У Любліні (РеспублікА Польща)

Тернопільський обласний КОМУНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тернопільська обласна організація

Національної спілки краєзнавців України

 

 

Виставка фондових матеріалів

«Портретна галерея польських авторів

у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї»

 

 

Програма

 

Секція 1. Українсько-польські література та мистецтво і Тернопільщина. Від романтизму до сучасності

Керівник секції

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Секретар

Галина Бачинська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

1. Genius loci w historii teatru (na przykładzie Lublina)

Jarosław Cymerman (UMCS Lublin).

2. Польські мистці і Тернопіль

Ігор Дуда, мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України (Тернопіль).

3. Краків – важливий осередок українського культурного та громадсько-політичного життя в еміграції (кін. ХІХ – перша половина ХХ ст.)

Любов Левенець, науковий співробітник відділу нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

4. Фонди польських діячів культури Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Степан Костюк, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (Тернопіль).

5. Семантика твірних основ прізвищ українців-переселенців із Польщі на Тернопільщину

Галина Бачинська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

6. Імена як знаки ідентифікації осіб у лексичному складі мови: українські й польські одиниці

Ніна Свистун, кандидат філологічних наук, доцент   кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

7. Портретна галерея польських авторів у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї

Ірина Ленчук, головний зберігач фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею,

Ольга Ревуцька, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

8. Українсько-польські переклади

Володимир Барна, член Національної спілки письменників України (Київ-Тернопіль).

Секція 2. Видатні діячі української та польської культур

Керівник секції

Тамара Сеніна, директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці

Секретар

Наталія Стрілець, завідувач відділу з основного виду діяльності обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани

1. Діалог з Марією Данілєвіч – дотик до постаті Юліуша Словацького

Тамара Сеніна, директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

2. Портретні зображення Юліуша Словацького у фондах музею поета

Оксана Зуб, головний зберігач фондів обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

3. Кременецький ліцей у долі родини Словацьких

Олена Гаськевич, старший науковий співробітник обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

4. Виступи Соломії Крушельницької в операх на сюжети Юліуша Словацького

Мар’яна Зубеляк, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові (Львів).

5. Концепт «Кримська земля» у поетиці Адама Міцкевича й Лесі Українки

Тетяна Вільчинська, доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства і слов’янських мов, декан факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

6. Богдан Лепкий – популяризатор української культури в Польщі

Наталія Стрілець, завідувачка відділу з основного виду діяльності обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани (Бережани).

7. Літературна та художня спадщина Богдана Лепкого

Марія Кульчицька, науковий співробітник науково-методичного відділу по створенню громадських музеїв Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

Секція 3. Українське та польське музейництво в умовах третього тисячоліття

Керівник секції

Данута Білавич, завідувач наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Секретар

Галина Завіша, завідувачка сектора відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею

1. Меморіальні музеї України: до проблеми дефініції

Данута Білавич, завідувач наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові (Львів).

2. Полонія історичної Чигиринщини: сильветки минулого

Яніна Діденко, учений секретар Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»,

Надія Кукса, завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (Чигирин).

3. Грантова діяльність Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею,

Ольга Ревуцька, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

4. Тонка кераміка фабрики Любича Королівської у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Галина Завіша, завідувачка сектора відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

5. Храмова архітектура Тернополя: фондова збірка Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

6. Документи учасників Польського повстання 1863 – 1864 років у фондовій збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Галина Васильцьо, старший науковий співробітник відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

 

 

Координатор проекту Наталія Чеканова

Комп’ютерний набір та верстання Ірина Гаргай

Відповідальний за проект Степан Костюк

Меркьюрі-Тернопіль, 2019

Тираж 25 прим.



 


 

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ СЛАВІСТИЧНОМУ КОЛОКВІУМІ

Друк PDF

 16 травня ст. науковий співробітник музею Олена Гаськевич взяла участь у міжнародному славістичному колоквіумі у Львівському Державному університеті ім. Івана Франка. Тема реферату: «До питання святкування річниць Тараса Шевченка і популяризації його творчості в 20-30-х роках ХХ ст. в умовах польської влади. (На прикладі Кременецького повіту Волинського воєводства»).



 

ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ДО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ М. ТАРНОБЖЕГА (РП).

Друк PDF

 

 


В рамках підписаної угоди про співпрацю та з метою детального доопрацювання спільного проекту «РОМАНТИКИ І ПРОСВІТИТЕЛІ», директор музею Юліуша Словацького Тамара Сеніна та старший науковий співробітник Олена Гаськевич здійснили робочу поїздку в історичний музей м. Тарнобжега. Під час візиту, що тривав 26-29.03. було опрацьовано хід реалізації проекту на грант у рамках транскордонного співробітництва. Гості також ознайомилися із роботою історичного музею Тарнобжега, його фондами, обмінялися досвідом із польськими колегами та здійснили екскурсію по Тарнобжегу і Сандомєжу. Кременецькі музейники зустріли теплий дружній прийом директора музею доктора Тадеуша Зиха та усіх працівників історичного музею Тарнобжега.

 


 


УЧАСТЬ МУЗЕЙНИКІВ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ В ЛЮБЛІНІ

Друк PDF

17-19 жовтня в Люблінському обласному музеї відбулася міжнародна конференція «Каплиця Святої Трійці Люблінського замку. Історія, теологія, мистецтво, консервація», присвячена 100-річчю консервації фресок.

У конференції взяли участь представники трьох обласних музеїв Тернопільської області – директор обласного музею Юліуша Словацького в Кременці Тамара Сеніна, старший науковий працівник – Олена Гаськевич, заступник директора обласного краєзнавчого музею Наталія Чеканова, заступник директора обласного художнього музею Ольга Ваврик, які були запрошені у рамках підписаного чотиристоронньої угоди про співпрацю.

Під час конференції відбулася також робоча зустріч представників делегації із Тернопільщини та представниками Люблінського музею і директорами літературних музеїв-філій: Ю. Чеховича, В. Поля, Б. Пруса, С. Жеромського. У ході зустрічі було накреслено план спільних заходів та подальшої співпраці на 2019-2020 роки, музейники Тернопільщини обмінялися досвідом із Люблінськими колегами, ознайомилися із експозиціями та діяльністю згаданих музеїв.


 

КОНЦЕРТ-ЕКСПРОМТ

Друк PDF

Імпровізований концерт під час відвідин музею групою членів всеукраїнського молодіжного об’єднання «ТВОЯ КРАЇНА»

 

 

 


 

.

Друк PDF

Газета «Наша День» за 11-17 липня 2018 опублікувала фото працівниць Музею Юліуша Словацького, які брали участь у туристичному форумі у м. Збараж

 

 


УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

Друк PDF

23-25 травня 2018 року у Києві відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція на тему «Українська і польська політична еміграція ХХ століття. Традиції – особистості – ідеї – риторика». У конференції взяла участь директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременці Тамара Сеніна, яка виступила з темою: « Еміграційний період Марії Данілєвіч. Діалог з Юліушем Словацьким». Користуючись нагодою урочистого відкриття Міжнародної наукової конференції, висловила слова вдячності її організатору, завідуючому кафедрою полоністики інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професору Ростиславу Радишевському – одному з найвидатніших українських дослідників життєвого і творчого шляху польського поета-романтика Юліуша Словацького. З ним музей підтримує постійні контакти.

 


 

Фрагменти музейних екскурсій

Друк PDF

Науковий співробітник музею Олена Верещак проводить екскурсію дітям з Донецька.

  


Науковий співробітник Наталія Бранцевич проводить екскурсію з елементами музичного супроводу.

  



ВРУЧЕННЯ ПОДЯК ДЛЯ РОДИНИ ЛЕВАНДОВСЬКИХ

Друк PDF

Керівництвом музею було вручено подяки Родині Левандовських – за поповнення музейних фондів, бібліотеки, а також постійну участь у музейних заходах

Роман Левандовський – поет, прозаїк, художник, майстер художньої фотографії, народився в Кременці в 1985 році. Його батьки – Оксана і Юрій - подарували багато матеріалів для поповнення музейних фондів та бібліотеки.

 

 


 

ВІЗИТ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО У ДУБНІВСЬКИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК . ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ ДОСВІДОМ РОБОТИ

Друк PDF

 

 

НА СКЕЛЯХ СЛОВАЦЬКОГО

      В рамках підготовки путівника «Я з вами жив…Слідами Короля-Духа» та розробки екскурсійного маршруту «Стежками Юліуша Словацького» працівниками музею була здійснена експедиція на Скелі Словацького.

 

ЕКСПЕДИЦІЯ У ТАРАКАНІВСЬКИЙ ФОРТ

 

ЕКСКУРСІЯ

Екскурсія працівників музею Юліуша Словацького по маршруту Скала Подільська – Кам’янець Подільський - Чернівці

 

 

ФОТОСЕСІЯ В ЗАЛАХ МУЗЕЮ

 

ДЕМОНСТРАЦІЯ КОНКУРСНОЇ КОЛЕКЦІЇ ОДЯГУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МУЗЕЮ, ВИГОТОВЛЕНОЇ УЧНЯМИ КРЕМЕНЕЦЬКОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЛІЦЕЮ

 

 

ЗУСТРІЧ В ПЕРЕМИШЛІ

   Зустріч із Пані Йолантою Поль, завідуючою освітнім відділом музею літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві, та з директором Національного Музею Землі Перемишлянської – Маріушем Ольбромським у Перемишлі. 2008 рік