Адреса:
вул. Словацького, 16,
місто Кременець,
область Тернопільська,
Україна
47003
Контактний телефон і факс:
(03546) 2-24-97
E-mail:
Режим роботи:
Музей для відвідувачів працює щоденно:
понеділок – п’ятниця - з 9.00 до 17.00
субота – неділя - з 10.00 до 16.00
Вартість квитків:
Діяльність музею координує управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації. Фінансування музею здійснюється за рахунок обласного бюджету.
Відстань від Кременця до:
| Києва | - 414 км | Варшави | - 505 км |
| Харкова | - 913 км | Кракова | - 495 км |
| Донецька | - 1154 км | Вроцлава | - 739 км |
| Одеси | - 740 км | Познаня | - 803 км |
| Львова | - 197 км | Пшемишля | - 274 км |
| Луцька | - 100 км | Бялистоку | - 550 км |
| Івано-Франківська | - 201 км | Жешува | - 348 км |
| Тернополя | - 65 км | Любліна | - 365 км |
| Москви | - 1368 км | Волгограда | - 1727 км |
| Воронежа | - 1317 км | Мінська | - 723 км |
| Лондона | - 2328 км | Парижа | - 2278 км |
| Дрездена | - 1268 км | Женеви | - 2235 км |
Кременецький напрямок із автовокзалу м. Тернополя:
- Тернопіль - Кременець - 08.00, 09.05, 10.50, 12.00, 13.00, 15.10, 17.00, 18.00
- Тернопіль - Рівне - 07.30, 10.35, 14.00, 18.15
- Тернопіль - Луцьк - 05.50
- Тернопіль - Загайці - 12.30
- Тернопіль - Нетішин - 06.45, 15.00
- Івано-Франківськ - Київ - 20.15
- Івано-Франківськ - Луцьк - 11.10
- Тернопіль - Шумськ (через Ланівці) - 13.30, 18.15 (п'ятниця, неділя)
- Тернопіль - Шумськ - 14.25
- Хмельницький - Залісці - 16.10
- Тернопіль - Заліcці - 16.10
- Івано-Франківськ - Дубно - 19.00
- Калуш - Київ - 22.45
- Чернівці - Дубно - 16.20
- Чернівці - Рівні - 12.05, 15.15
Крім названих рейсів - через кожні півгодини - маршрутні таксі.
Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького
в м. Кременець висловлює вдячність Посольству Республіки
Польща в Україні (в особі Посла Яцека Ключковського)
та Польському інституту в Києві за сприяння і фінансову
підтримку у створенні сайту музею. Новини
"КВІТИ У ТОБІ". КВІТКОВА ТЕРАПІЯ БАХА.
У музеї Словацького, Тетяна ТОЛОЧИК, лікар-невролог вищої категорії , психотерапевт, ознайомила присутніх, учасниць групи "Майстерня турботи про себе", з участю ВПО та інших категорій українських жінок,
До Всесвітнього дня поезії «ПОЕТИЧНА ПОВІНЬ» У МУЗЕЇ СЛОВАЦЬКОГО
Олена Гаськевич
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі
(Ліна Костенко)
У Всесвітній День поезії, у музеї Юліуша Словацького зібралися представники творчих кіл Кременця, аби обмінятися досягненнями, послухати поетичне слово, презентувати свою творчість присутнім тут кременчанам, студентам фахового коледжу КОГПА,
Більше інформації у Facebook
Із серії "До 215-річниці народження Юліуша Словацького" 16 СІЧНЯ (ЗА НОВИМ СТИЛЕМ) НАРОДИЛАСЯ ГЕРСИЛІЯ БЕКЮ-ЯНУШЕВСЬКА – ЗВЕДЕНА СЕСТРА ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО
Олена ГАСЬКЕВИЧ
16 січня (за новим стилем)1805 року у Вільні народилася Герсилія Бекю,
старша дочка відомого хірурга, викладача судової медицини Віленського університету Августа Бекю та його першої дружини Катажини Томашнвської. Після смерті Катажини, Август Бекю у 1818 році одружився вдруге із Саломеєю Словацькою. Таким чином, Юліуш та Герсилія стали родиною. На диво, інтроверт Юліуш заприязнився із своїми старшими сестрами –
Герсилією та Олександрою. Ця приязнь тривала усе життя. Згодом, Герсилія, ще раз породичалася із Юлушем, вийшовши заміж за його дядька – Теофіля Янушевського. Судячи із обставин, це був шлюб з любові, адже Теофіль був небагатий, і дочка відомого віленського викладача могла розраховувати на кращу партію. Суттєвих засобів для існування Теофіль не мав. Після закінчення Кременецького ліцею, певний час працював там бухгалтером. Бухгалтер у ті часи – далеко не така престижна посада, як тепер.
Теофіль опинився на найнижчому щаблі ліцейної ієрархії. Сімейне життя було близьким до ідилії, якби не страшне горе –
смерть чотирирічної одиначки Меланки. Нещастя ще більше об’єднало подружжя. В 1836 році вони вирушили до Італії, де зустрілися із Юліушем Словацьким. В 1850 р., після смерті поета, власне Герсилія супроводжувала Саломею до Парижа, де вони відвідали могилу Юліуша, зібрали та привезли на батьківщину його твори. З 1846 року подружжя Янушевських успадкувало давно омріяний маєток Убині, де жили аж до смерті Теофіля у 1865 р. Невдовзі вдова переїхала до Львова, а в 1875 році продала Убині за 18056 рублів золотом і на ці гроші заснувала у Львові стипендіальний фонд для ремісників ім. Теофіла і Герсилії Янушевських. Із коштів, отриманих за посмертні видання творів Юліуша Словацького, Герсилія заснувала стипендію ім.. Юліуша Словацького для студентів літератури Львівського університету. Похована Герсилія в Убинях, біля чоловіка. Пам’ятник Янушевським на цвинтарі в Убинях, на щастя, ще зберігся, хоч і потребує реставрації. Працівники музею Юліуша Словацького