У ШВЕЙЦАРІЇ
Аліна ШУЛЬГАН


У вересні 2011 року на запрошення одного з учасників «Діалогу» – представника польської діаспори з Англії пана Столінського мені пощастило побувати у Швейцарії на Міжнародній конференції працівників музеїв, архівів і бібліотек Заходу, пов’язаних із Польщею.
Конференція відбулася в історичному музеї Рапперсвіль, метою якої було і надалі зміцнювати співпрацю між музеями, культурно-освітніми та архівними закладами різних країн світу,
поширювати серед них досвід роботи, проводити наукові

конференції, обмінюватись виставками, видавничою продукцією та іншим.
Вперше серед таких міст як Лондон, Монреаль, Париж, Нью-Йорк, Солюр, Буенос-Айрес, Чікаго, Рим, Будапешт, прозвучала назва міста Кременця. То ж і мій реферат на тему «Музей, що єднає народи», був побудований на матеріалах історії родинного міста «Короля-Духа» та діяльності музею Юліуша Словацького за дев’ять років з часу створення. Учасники конференції слухали виступ з цікавістю. До цього вони чули про Кременець як про місце народження Поета і не сподівалися, що культурне та наукове життя в ньому настільки активне і насичене.
Атмосфера конференції була винятковою, цікавими були і її учасники. Я ж у ті дні перебувала ще й під особливим враженням Женеви, швейцарських Альп. Напевно, з таким самим захопленням дивився колись вперше на все оточуюче і Юліуш Словацький.