ВІТАЄМО

 ДИРЕКТОРА МУЗЕЮ ТАМАРУ СЕНІНУ ІЗ ЗАСЛУЖЕНОЮ НАГОРОДОЮ!

– ВСЕСВІТНІМ ОРДЕНОМ "ЗОЛОТОЇ ЗІРКИ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇї".

DYREKTOR MUZEUM TAMARA SIENINA DOSTAŁA NAGRODĘ "ZŁOTA GWIAZDA DYPLOMACJI KULTURALNEJ" 

           Це – почесна міжнародна нагорода в основі створення якої лежить ідея об'єднання творчої еліти людства. Голова комісії з питань нагород БТ "Комітет з цивільних нагород України»– Президент ГО "Грандів, рейтингів і номінацій" (ГРІН) – Роман КАШИРИН.

         За більш ніж 20-річчя свого існування, музей Юліуша Словацькогго, очолюваний Тамарою Сеніною став одним із центрів міжнародного культурного життя регіону. Цьому сприяла реалізація музеєм ряду міжнародних проектів, найважливішим із яких є традиційний українсько-польський «Діалог двох культур».

Детальніше...

ЩОРІЧНИЙ ТУРНІР ІЗ СТРИБКІВ НА ЛИЖАХ З ТРАМПЛІНА ПРИСВЯЧЕНИЙ ПАМЯТІ ВЕЛИКОГО КРЕМЕНЧАНИНА ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ЗАВЕРШИВСЯ ВЕРЕСЕНЬ 2021

Відбувся відкритий турнір Тернопільської області зі стрибків на лижах з трампліна. Захід присвячений пам’яті відомого польського поета-романтика Юліуша Словацького та з нагоди Дня фізичної культури та спорту. У змаганнях взяли участь команди з міст Кременець, Київ та смт. Ворохта, Верховина. Турнір проходив у 7-ми вікових групах на трамплінах К 15, К 30, К 40. Серед інших змагалися й дівчатка. Відомій рекордсменці Ніколь Князєвій дещо поступилася 10-річна кременчанка Оленка Цибульська, яка показала хороший результат і здобула почесне 2 місце. 3-тю сходинку на п’єдесталі між собою розділили Анастасія Щирба і Дарина Герасимюк . По закінченню заходу урочисте нагородження переможців та учасників відбулося в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.

______________________________________________________________________________________

ЖИТТЯ У СВІТІ КІМНАТ

ЯТЧИШИНА Тетяна Сергіївна

Красива будівля, яка нічим не вирізняється з-поміж інших архітектурних споруд Кременця, – єдиний у всьому світі літературно-меморіальний музей одного життя… Життя відомого польського поета й драматурга Юліуша Словацького. Доглянуте подвір’я, декілька берізок та ялин, а серед них спрямований у вічну далину погляд великого митця, увічнений у високій скульптурі.

Родинна садиба Словацьких – місце паломництва шанувальників його генія, зустрічей із високим мистецтвом слова, малярства, музики, яке дарують українські та польські письменники, 

художники, піаністи, співаки під час наукових конференцій, авторських презентацій, художніх і фотографічних пленерів, виставок. Традиційно у вересневі дні в музеї проходить міжнародний літературно-мистецький форум «Діалог двох культур», присвячений дню народження митця.

9 вересня 2021 року учні 7-А класу Волинського ліцею імені Нестора Літописця разом із класним керівником (Ятчишина Т.С.) та педагогом-організатором (Залюбовська-Ширма Н.Б.) пройшлися поетовими стежками; побували в музеї, який знаходиться в старовинному двоповерховому будинку
ХVІІІ ст.; поміркували над химерним плетивом долі Юліуша Словацького та його родини. Експозицію представляють 8 тематичних залів, у яких зібрано понад 1500 експонатів. Емоційна розповідь екскурсовода зацікавила семикласників. Вони поринули у світ поезії, перейнялися духом епохи романтизму, відчули подих історії. На згадку про відвідини музею педагогам подарували книги та аудіодиск із записом органної музики, які поповнять бібліотеку в кабінеті зарубіжної літератури Волинського ліцею імені Нестора Літописця.

_________________________________________________________________

УЧАСТЬ У ГОЛОВИНІВСЬКИХ ЧИТАННЯХ

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї 6 вересня 2021 року

відбулися І Всеукраїнські Головинівські науково-краєзнавчі педагогічні читання

«Осердя інтелекту нації – просвітництво»,приурочені 95-річчю від народження

Богдана Головина.

У читаннях взяла участь ст. наукова співробітниця музею Юліуша Словацького Олена Гаськевич із темою: «МУЗЕЙНА ЕДУКАЦІЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ» (Із досвіду роботи музею). Форма участі – заочна.

_______________________________________________________________________________

МУЗЕЙ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО -УЧАСНИК СТЕНДУ "МУЗЕЙНИЙ ПРОСТІР НА КНИЖКОВОМУ АРСЕНАЛІ"

23 червня 2021 р.стартував Х міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий Арсенал»». Свою книжкову продукцію впродовж п’яти днів презентуватимуть 145 видавництв, заплановано провести майже 300 івентів.

Фестиваль заснований Мистецьким арсеналом у 2011 році і як щорічний книжковий ярмарок та інтелектуальна подія за участі відомих письменників та літературознавців.

У 2019 році «Книжковий Арсенал» був визнаний найкращим літературним фестивалем року на International Publishing Industry Excellence Awards. В рамках фестивалю демонструється і збірний стенд музейних видань «Музейний простір на Книжковому Арсеналі».

Для музею Юліуша Словацького в Кременці участь у такому престижному Фестивалі є знаковою. Від початку створення закладу видавнича діяльність стала одним із пріоритетних напрямків діяльності. Директор музею, Тамара Сеніна, членкиня Спілки журналістів України, вважає друковане слово одним із найвагоміших засобів популяризації закладу в Україні та за її межами. То ж за період існування музею (від 2002 року) на світ з’явилося 17 видань. Редактором і упорядником яких стала директор Тамара Сеніна . Активну участь брали також наукові працівники. Музей Юліуша Словацького в Кременці представлений на стенді Книжкового Арсеналу п’ятьма виданнями.

Це – «Діалог, який не завершується». Видання, створене на основі листування двох знаних поетів України та Польщі – Миколи Бажана та Ярослава Івашкевича;

– Збірник «Листи до матері», що містить 27 вибраних листів Юліуша Словацького до матері. Переклад українською – Маргарита Гецевич;

– «Повернення в минуле» – «Щоденник» Юліуша Словацького, вперше перекладений українською, саме працівниками музею;

– «Музей, що єднає народи» - двомовне видання, що містить вибрані наукові реферати, ессе, публіцистичні нариси науковців музею;

– «Юліуш Словацький в українських перекладах» - друге видання музею із серії «Творча спадщина Юліуша Словацького в перекладах українською мовою».

Дирекція музею Юліуша Словацького висловлює щиру вдячність організаторам музейного стенду на "Книжковому Арсеналі"за надану можливість участі у такому престижному фестивалі.

УЧАСТЬ У "КРУГЛОМУ СТОЛІ" - МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА В УМОВАХ COVID-19"

27 травня 2021 року ст. наукова співробітниця музею Юліуша Словацького Олена Гаськевич взяла участь у "круглому столі"- "Музейна педагогіка в умовах пандемії", організованому Національною академією педагогічних наук України; Національною академією мистецтв України; національним центром "Мала академія наук України".

Мета його - обговорення проблем музейної діяльності та викликів, які постали в період пандемії COVID-19;

обмін досвідом, дієвими практиками музейної педагогіки між працівниками музейних і наукових установ та закладів освіти в контексті онлайн навчання, створення віртуальних просторів.

Тема реферату: "Чого навчила нас пандемія".

___________________________________________________________________

Колектив літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці

Колектив літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці щиро вітає Тамару Григорівну СЕНІНУ із перемогою у, оголошеному Тернопільською обласною радою, конкурсі на заміщення вакантних посад керівників закладів культури, що є об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

Незмірно вдячні конкурсній комісії за високу оцінку роботи очільниці нашого закладу.

Здоров’я, наснаги, творчого неспокою, креативних ідей та спільного втілення їх із ввіреним Вам музейним колективом!

ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МУЗЕЇВ

 У рамках успішно реалізованого проекту "Культура в дії", ініційованого Фундацією "Допомога полякам на Сході" за підтримки Сенату РП, у музеї Словацького відбулося театралізоване дійство за мотивами творів Юліуша Словацького. Висловлюємо щиру вдячність організаторам проєкту за чудові костюми- репліки строїв 18-19 ст. Дякуємо також "Творчій майстерні "Світлячок" (м. Львів) за практичне втілення ідеї.

Детальніше...

ПОЛЬСЬКІ НОБЕЛІСТИ В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

Оксана ЗУБ

Сьогодні, 13.05.2021, у нашому музеї відбулася презентація виставки "Польські лауреати Нобелівської премії", присвяченої Дню Європи, а також творча зустріч з її автором - тернополянином Юрієм Ковальковим. Автор колекції - знаний у нашому краї філателіст - постать непересічна: інтелектуал, чудовий оповідач, цікавий співрозмовник, невтомний збирач філателічних цікавинок. Особливою пасією колекціонера є марки, присвячені Нобелівській премії та її лауреатам. Не випадковим є рішення експонувати у музеї Юліуша Словацького - польського поета-романтика, уродженця Кременця - тематичну частину збірки "Польські нобелісти".

Детальніше...

ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

Оксана ЗУБ

Сьогодні, 9 листопада 2020, в День української писемності та мови, в нашій державі відбулася важлива подія - всеукраїнський диктант національної єдності - традиційна щорічна загальнонаціональна акція.

Цьогоріч радіодиктант був ювілейним - двадцятим. Започаткований Українським радіо у 2000 році, він швидко набув неабиякої популярності, адже зацікавленість ним невпинно зростає, кількість учасників постійно збільшується. Нині ж він набув статусу міжнародного, бо дійсно об'єднує навколо рідної мови українців зі всього світу.

Участь у написанні диктанту може взяти кожен бажаючий, тому сьогодні до цієї акції долучились в навчальних закладах різних рівнів,  громадських організаціях, трудових колективах. ЗМІ розповіли навіть про участь в написанні диктанту учнів спеціалізованої Харківської школи для незрячих дітей, які користуються шрифтом Брайля. Диктант національної єдності писали в багатьох країнах за кордоном - в посольствах, діаспорах, культурних українських осередках. У читальному залі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського диктант писали відомі письменники, діячі культури, зірки кіно та естради. А трансляція диктанту відбулася на багатьох інформаційних майданчиках – радіо, телебаченні, в соцмережах.

Цікавим є факт: із 2014 року тексти диктантів пишуть на замовлення (раніше користувалися збірниками диктантів). Автором цьогорічного тексту став відомий письменник і видавець Іван Малкович. Науковою консультанткою проєкту стала докторка філологічних наук, професорка Лариса Масенко. Чудово читала диктант відома акторка Римма Зюбіна.

Звичайно, до написання всеукраїнського диктанту національної єдності долучилися (і вже не вперше!) науковці музею Юліуша Словацького. Проблематика тексту "Виклики книжкової ери" є надзвичайно хвилюючою для нас, музейників, працівників галузі культури, тому емоції під час написання диктанту вирувалинеабиякі!!!

Хвилювання перепліталося з цікавістю, бажання перевірити себе із досвідом, але загалом панував позитив і оптимізм, бо розуміли, що диктант проводиться за олімпійським принципом і, зрештою, головна не перемога, а наша національна єдність.

________________________________________________________________________________________
_

.

Олена ГАСЬКЕВИЧ, 16.06.2020

ЗЙОМКИ КРАЄЗНАВЧОГО ФІЛЬМУ У МУЗЕЇ

Днями у музеї Юліуша Словацького відзнято фрагмент фільму «Про що мовчить графський парк», що створюється в рамках благодійного проекту «Pro Волочиськ».

Фільм присвячений шляхетським родам, що володіли палацовим комплексом у Волочиську. Режисер фільму –Іван Поліщук, оператор Дмитро Загребельний. Зйомки відбулись за участю Володимира Матусяка (історик-краєзнавець) та Наталії Сороки. Центральна постать фільму – один із власників згаданого палацу -Пйотр Мошинський, 1800 р.н., який у 1819-1823 роках навчався у славнозвісному Кременецькому Ліцеї. Це була високоосвічена людина, гуманіст, перебував у тісних контактах із Адамом Міцкевичем. Згодом доля звела його із декабристами. У 1926 році Мошинського заарештовано за антицарську діяльність. Близько 8 років він провів на засланні. Похований у Кракові на Раковіцкому цвинтарі.

16.06.2020

.

Олена ГАСЬКЕВИЧ

 УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

29. 05.2020 ст. науковий співробітник музею Юліуша Словацького Олена Гаськевич взяла участь у VI міжнародній конференції «Наука і сучасність. Виклики глобалізації», організованій Центром науковий публікацій (Київ). Форма конференції – заочна. Реферат на тему: «Розвиток преси на Волині в 20-30 роках ХХ століття (на прикладі Кременецького повіту)», був уміщений у розділі «Соціальні комунікації». Електронну версію збірника подаємо нижче.

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНМУ XXVIII СЛАВІСТИЧНОМУ КОЛОКВІУМІ

   Львів, 21-22.05. 2020

Старший науковий співробітник музею Юліуша Словацького, Олена Гаськевич взяла участь у, організованому Львівським національним університетом ім. Івана Франка, інститутом славістики, кафедрою слов’янської філології, кафедрою польської філології, кафедрою польської мови Університету Миколая Коперника в Торуні,– міжнародному ХХVIII славістичному колоквіумі. Тема реферату: «До питанна розвитку регіональної преси на Волині в 20-30х роках минулого століття (на прикладі кременецького повіту)». Традиційний колоквіум проходить напередодні Дня слов’янської писемності і культури, що відзначається 24 травня у день вшанування святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. До слова, Папа Іван Павло II 31 грудня 1980 року оголосив Кирила і Мефодія, апостолів слов’ян,співопікунами Європи. У зв’язку із пандемієюколоквіум проходить он-лайн на платформі ZOOM.

.

Тамара СЕНІНА,

директор музею Юліуша Словацького

МУЗЕЙ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО В ДНІ КАРАНТИНУ

1. ЦИКЛЮВАННЯ І ЛАКУВАННЯ ПІДЛОГИ, ФАРБУВАННЯ СТІН І СТЕЛІ В КАБІНЕТАХ

2.ГЕНЕРАЛЬНЕ ПРИБИРАННЯ ПРИМІЩЕНЬ

3.УПОРЯДКУВАННЯ ГАЗОНІВ, КВІТНИКІВ

      Живемо в надії швидшого виходу з карантинного режиму. Акцентуючи увагу на науковій діяльності, проводимо активну підготовку до зустрічі з відвідувачами. З участю приватного підприємця Віктора Олексійовича Герасимовича здійснили косметичний ремонт робочих кабінетів директора і працівників музею: циклювання і лакування підлог, фарбування стін і стелі, провели генеральне прибирання залів. Упорядкували також музейне подвір’я, озеленили прибудинкову територію, упорядкували газони, квітники. Надіємося, що свіжість та оновлення родинної садиби Словацьких викликатиме позитивні емоції як у нас, так і в тих, хто незабаром завітає до нас у гості.

 ЦИКЛЮВАННЯ І ЛАКУВАННЯ ПІДЛОГИ, ФАРБУВАННЯ СТІН І СТЕЛІ В КАБІНЕТАХ

ГЕНЕРАЛЬНЕ ПРИБИРАННЯ ПРИМІЩЕНЬ

УПОРЯДКУВАННЯ ГАЗОНІВ, КВІТНИКІВ

.

РІЧНИК «ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР –2018» ОТРИМАНО!

   Нещодавно музей Юліуша Словацького нарешті отримав традиційний річник «ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР– 2018», видавництво якого затрималося із незалежних від нас технічних причин.

   У цей складний час, транспортування річника із Варшави забезпечило консульство РП у Луцьку. Ми вдячні також голові Товариства польської культури ім. Ю. Словацького в Кременці п. Мар’яну Кані, який власним транспортом доправив вантаж із Луцька. Цей об’ємний, 460 сторінковий збірник містить українські та польські реферати, виголошені у Кременці та Ставіску в 2018 році. Тут надруковані реферати із царини культури, історії літератури і мистецтва, малярства і скульптури, а також опрацювання, що стосуються спільних моментів історії та сьогодення двох сусідніх народів і держав – України та Польщі. Усі вони, незалежно від тематики і широти викладу мають «спільний знаменник» – свідчать про взаємопроникнення і взаємовплив цих двох культур, двох народів –водночас таких різних і таких близьких.

    Після закінчення карантинних заходів усі учасники «ДІАЛОГУ– 2018», реферати яких опубліковані, зможуть безкоштовно одержати свій примірник у нашому музеї.

О. Гаськевич

ФОНДИ МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Оксана ЗУБ,

 головний зберігач фондів

     Поповнення музейної фондозбірні новими експонатами продовжується. Мої колеги в умовах карантинного режиму здали на розгляд фондової комісії чимало цікавих речей.

Серед них – книги, картини, фотографії. Виділяється серед них рідкісне видання "Poematy Juliusza Slowackiego", яке побачило світ у Варшаві в 1898 році. Із власного архіву передала в музей старовинні світлини відомого польського фотомитця Генрика Германовича із зображеннями куточків Кременця та Почаєва, а також портретними зображеннями своїх предків, старший науковий співробітник Олена Гаськевич. Вона ж подарувала музею і кілька художніх натюрмортів, виконаних невідомим автором у міжвоєнний період. Цікавими є графічні роботи заслуженого художника України тернополянина Миколи Дмітруха. 

     Серед книг виділяються передані для музею їх авторами – учасниками традиційного міжнародного літературно-мистецького форуму "Діалог двох культур – 2019". Це поетичні збірки Кшиштофа Колтуна, Францішека Хабера із Польщі, Юрія Вітяка, Зоряни Замкової з Тернополя, Надії Мориквас зі Львова, а також – поетичне видання Михайла Кузи із Кременця, видана днями посмертно і передана його сином. Подарував трьохтомник публіцистики "Згадати себе. Повірити в себе. Бути собою" її автор – професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Йосип Лось. Поповнились фонди і давно очікуваною історико-краєзнавчою хронікою "Тернопіль" у двох томах автором якої є наш колега із Тернополя – директор обласного художнього музею Ігор Дуда. 

     Цінними надбаннями для музею стануть, подаровані під час зустрічі, присвяченої «Пам"яті кременецьких талантів", й інші експонати. Серед них –незакінчений портрет Юліуша Словацького авторства кременчанина Володимира Вартабедяна, переданий його дружиною пані Валентиною. А також – планшетні фотографії із портретними зображеннями Василя Жданкіна, який теж відійшов в інший світ. Їх передала його дружина Ірина Жданкіна, разом із донькою.

     Продовжує роботу над опрацюванням філателічної та філокартичної колекції тернопільського колекціонера Валерія Матвєєва, присвяченої Юліушу Словацькому, науковий співробітник Олена Верещак.

     Окремо хочеться зазначити, що і засідання фондової комісії проходять у дистанційному режимі. Впевнені, що карантин та дистанційна робота не зашкодять нормальному функціонуванню закладу і чекаємо моменту, коли зможемо спілкуватися особисто, а музейні зали наповняться гомоном відвідувачів.

.

Олена ГАСЬКЕВИЧ – старший науковий працівник, відповідальна за наукову бібліотеку музею, під час укомплектування книжкових стелажів новою літературою

Олена ГАСЬКЕВИЧ - наодинці із словниками

Наталя ЮР'ЄВА – науковий працівник музею в пошуках необхідної літератури для опрацювання чергової статті.

.

Музей Юліуша Словацького в дні карантинного режиму

        Встановлення в державі карантинного режиму не стало на перешкоді роботи музею.

Його діяльність продовжується згідно графіка чергувань (по 1 – 2 чол.) і дистанційно. Науковці, а також технічні працівники працюють згідно річного плану та окремо складених індивідуальних планів на час пандемії коронавірусної хвороби, дотримуючись усіх вимог санітарії. Основну увагу зосереджують на науковій, фондовій, технічній діяльності, видавничій і перекладацькій справах – оскільки всі культурно-освітні та масові заходи й екскурсії припинені.

           В планах ­– описування та наукова інвентаризація зібраних до цього часу експонатів, заповнення книги вступу та інвентарних книг по групах, укомплектовування фондів і наукової бібліотеки музею, опрацювання краєзнавчих, літературних матеріалів, написання наукових статей і рефератів, їх опублікування на музейному сайті і фейсбуці. При можливості буде здійснено запис відео-екскурсії музеєм і подано її в режимі онлайн. У переліку є й інші заплановані заходи, котрі поступово висвітлюватимуться на наших сторінках.

Тамара СЕНІНА, директор музею

Співпраця з Люблінським музеєм у Любліні продовжується

       5 – 6 грудня 2019 року працівники музею Юліуша Словацького в Кременці (Тамара Сеніна – директор, Оксана Зуб – головний зберігач фондів, Олена Гаськевич та Олена Верещак – науковці) взяли участь у міжнародному науковому симпозіумі, що відбувся в Любліні Республіки Польща. 

      Поїздка відбулася в рамках співпраці між музеями, що розпочалася з моменту підписання Угоди між двома музеями в листопаді 2017 року.

      Симпозіум проходив з участю заступника Міністра культури Республіки Польща Ярослава Сєлліна, директора Люблінського музею в Любліні Катерини Меньчковської, науковців різних інституцій Польщі. Україну, крім делегації від нашого музею, представляли науковці Тернопільських краєзнавчого і художнього обласних музеїв (теж підписантів згаданої Угоди), а також – зі Львова. Головною темою симпозіуму було питання про створення в Любліні Музею Східних Земель давньої Речі Посполитої. Відповідно, під таким же гаслом: «Культурна спадщина Східних земель давньої Речі Посполитої. Коріння і спільнота», звучали і всі виступи учасників даного заходу та обговорення й дискусія після них. Майбутній музей заплановано розмістити у приміщенні нинішнього Відділу Політології Люблінського палацу і відкрити до 2023 року.

   Від української делегації прозвучали побажання успішного здійснення задуманих планів, вдячності за гостеприїмність та зміцнення співпраці.

Тамара СЕНІНА

ЕКСПЕДИЦІЯ ДО УБИНЬ

Жовтень 2019

Днями колектив музею Юліуша Словацького здійснив наукову експедицію до віддаленого на 35 км від Львова села Убині.

Ця, нічим не примітна, місцина тісно пов’язана із родиною Юліуша Словацького, саме тут він, уже смертельно хворий, прагнув оселитися, щоб насолоджуватися спокоєм в тіні розлогих лип.

На початку 19 ст. маєток Убині належав подружжю Кшиштофовичів. Пані Кшиштофович – рідна сестра «коханої бабуті» поета. Подружжя було бездітне і потенційними спадкоємцями були мати Юліуша, Саломея та два її брати – Теофіль і Ян. Тітоька Кшиштофович згодом овдовіла та й сама уже підупала на здоров’ї. Це мимоволі вселяло надію бідним родичам. В особливо скрутному становищі знаходився Теофіль Янушевський, рідний дядько поета, одружений з Герсилією Бекю, дочкою доктора медицини Віленського університету Августа Бекю, вітчима Юліуша Словацького. Суттєвих засобів для існування Теофіль не мав. Після закінчення Кременецького ліцею, певен час працював там бухгалтером. Бухгалтер у ті часи – далеко не така престижна посада як тепер. Теофіль опинився на найнижчому щаблі ліцейної ієрархії. Бідолаха тихо мріяв про свободу, власний клаптик землі та, мабуть, мимоволі згадував престарілу тітоньку з Убинь. Сімейне життя було близьким до ідилії, якби не страшне горе – смерть чотирирічної одиначки Меланки. У 1833 році Кременецький ліцей закрито. Більша частина викладачів та працівників одержала посади у новоутвореному Київському університеті Св. Володимира. Подались до Києва і Теофіль із дружиною. А в 1834 році, дослужившись до чину колезького реєстратора (найнижчого у табелі про ранги), подякував і покинув нелюбу роботу. У своїх мріях він постійно повертався до сільськогосподарських планів, та поки що, вони не вдавалися. Натомість, вдалося реалізувати давно вимріяний проект – дещо запізнілу подружню подорож за кордон. У лютому 1836 р. в Римі Теофіль і Герсилія зустрілися із дорогим їх серцю племінником Юліушем Словацьким. Скільки радості принесла юному поетові зустріч із рідними! Хоча стосунки у них не завжди складалися гармонійно. Теофіль не завжди акцептував твори небожа, вважаючи їх надто інтелектуальними, бурчав, що «шляхта не зрозуміє», а Юліуша дратувало, що дядечко із провінції намагається його «вчити жити». Однак, хай там що, Теофіль і Герсилія залишалися для поета рідними, які, може, не завжди зрозуміють, але завжди підтримають. Революційно-патріотичні, антицарські твори Юліуша назавжди закрили йому дорогу додому, до Кременця. Однак, усе частіше у нього з’являлося бажання оселитися у австрійській Галичині. Ще у 1833 році він писав до матері: «…якби ти, мамо, могла колись оселитися у Львові, то може б я за якийсь рік отримав би дозвіл на проживання в Галичині – і добре б нам було». При зустрічі дядечко Теофіль нагадав йому про Убині і Юліуш радо підтримав плани родини. Подорож Янушевських до Італії була захопливою, але треба було повертатися додому. А вертатися не було куди. Вирішили від натяків перейти до рішучих дій. У листі з Риму Теофіль писав до швагра Юзефа Мяновського: «Виїдемо … до Львова і …у Тітки, недавно овдовілої і досить багатої залишимося, якщо нас затримає і захоче нас спадкоємцями своїми зробити». Так і вчинили. Але тітка, яка й раніше не дуже прагнула родичатися, хоч і не відмовила категорично, однак нічого конкретного не пообіцяла. Коли весь арсенал засобів впливу було вичерпано (Саломея Словацька навіть послала в Убині збірку поезій свого сина), Янушевські похнюплено повернулися на кременеччину і взяли в оренду село Перенятин. За революційну діяльність Теофіль мусив, разом з дружиною, провести два роки на засланні у Пермській губернії. Сплативши таким чином патріотичний борг, він знову поневірявся по чужих кутках, майже втративши надію на власне господарство, та, несподівано, Убині стали для Янушевських, як ніколи, реальними. У 1846 р. померла їхня непоступлива тітонька і Янушевські стали найближчими спадкоємцями. Та все виявилося не так просто. На Убині раптом заявив претензії чернечий орден сестер Милосердя. Начебто пані Кшиштофович усно пообіцяла віддати маєток їм. Довелося судитися. Словацький хвилювався за родичів. У листі до матері 25.08.1846 р. він писав: «…покладімося на Бога, а він нехай чинить потрібні старання, дуже хотів би мати їх(Янушевських) по цій стороні (у Галичині), бо люблю їх щиро».

Конфлікт вирішився на користь Янушевських і у 1847 році вони, разом із матір’ю поета та небожем Станіславом Янушевським, які також стали співвласниками Убинь, переїхали туди остаточно. Станіслав Янушевський – «Стасьо», який часто фігурує у листах поета до матері. Круглий сирота, він прийшов на світ уже після смерті батька, Яна, який загинув у Листопадовому повстанні 1830-1831 років, через рік померла і його мати. Це він – «невинна дитина» із твору Юліуша «Гімн» :

«В ріднім краї казали невинній дитині,

Щоб за мене щоднини молилась, одначе

Корабель мій іде в далечизни чужинні

В горе вигнанче, -

Не рятують молитви дитячі скрушні –

Боже, сумно мені!»

«Гімн», переклад Д. Павличка

У Парижі Юліуш щиро радів за родину і надіявся бути частим гостем у їх маєтку. «Юлік, хотів би дуже бути в Убинях, хоча, як і я, не претендує на нього і ніколи не думає займатися господаркою», - писала пані Саломея. З Парижа Юліуш допитувався: – «Пишіть мені про Убині, чи є там на чому господарювати?». Господарювати таки було на чому. Маєток складався з близько двох тисяч моргів землі та 65 кріпацьких родин. «Будемо колись разом із Філем думати про господарські удосконалення, - вів далі поет, «про впровадження нового насіння овочів та квітів. Агрономом я стану лише теоретично, практикувати буде він». Важко собі уявити нашого Юліуша навіть у ролі аграрія-теоретика, та що більше поет підупадав на здоров’ї, тим сильнішою ставало його прагнення осісти на цьому клаптику галицької землі, тим паче, що там все більше часу проводила його мати. Під час їх єдиної зустрічі у Вроцлаві після 18 років розлуки, вона, мабуть, багато хорошого нарозповідала про магічні Убині, бо поет став уявляти їх, як «край якийсь, сонцем золотий, та липами темними накритий». Вбачаючи свій порятунок у затінку убинських лип, важко хворий поет все будує плани приїзду, ба, навіть, хоче відмовитися від паризької квартири, щоб назавжди там оселитися. На жаль, це були лиш нездійсненні мрії. Поет тихо згас, а мати зібрала з його паризького помешкання все, що могло нагадувати їй про сина і привезла його рукописи та пам’ятки до тих-таки Убинь. Частина з них згодом потрапила до архівів та музеїв Львова та Варшави, а частина – просто зникла. Неначе й справді з цих аркушів « коноплянки Убинів гніздечка собі вистелили»  

Саломея Словацька прожила в Убинях з родиною два роки. А потім, начебто й не посварившись, повертається до Кременця , щоб поселитися на найманій квартирі, де вона й провела решту свого життя. Після смерті Теофіля Янушевського вдова довірила управління Убинями другу родини, художнику Матею Гашинському, а у 1870 році продала маєток і з одержаних грошей заснувала стипендіальний фонд для навчання ремісників. З того часу панський двір переходив з рук до рук, аж зник з обличчя землі, перетворившись на звичайнісіньке село. Нині Убині село Кам’янко-Буського району Львівської області із населенням 354 чол. Багато, багато змінилося тут. Посеред села – прегарна дерев’яна церква Косми і Дем’яна. Неподалік і цвинтар. Пам’ятник Янушевським, на щастя, ще зберігся. Він – перший зліва. Напівзатерті літери, сповіщають, що тут спочивають Теофіль і Герсилія Янушевські. Сюди ж перенесено прах давніх власників Убинь – Кшиштофовичів та Станіслава Янушевського, двоюрідного брата нашого поета. Працівники музею Юліуша Словацького впорядкували могилу родичів поета, та подалися до Львова, де їх чекало ознайомлення із історичними пам’яткамиміста Лева.

ОЛЕНА ГАСЬКЕВИЧ

Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд"

Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд"

Волонтери із байкерського клубу "Волинський Рейд", які працювали над упорядкуванням кременецьких цвинтарів, відвідали музей Юліуша Словацького.

ЕКСКУРСIЯ МОЛОДІ ІЗ КРАКОВА У МУЗЕЇ

Екскурсію проводить старший науковий співробітник – Олена Гаськевич

ПІДГОТОВКА НОВОГО ВИДАВНИЦТВА МУЗЕЮ СЛОВАЦЬКОГО «ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ»

З 4 по 8 вересня у музеї Юліуша Словацького відбудуться традиційні літературно-мистецькі зустрічі «Діалог двох культур». До 210 річниці народження Юліуша Словацького науковці музею готують видавництво «Юліуш Словацький в українських перекладах». Це друга книга із серії «Творча спадщина Юліуша Словацького в українських перекладах». Редактор, упорядник та автор вступної статті – директор музею Тамара Сеніна. Над упорядкуванням книги та перекладами польською працювали: Оксана Зуб, Аліна Шульган, Олена Гаськевич, Людмила Охоцька, Наталя Перескокова.

Видавництво книги стало можливим завдяки фінансовому сприянню Генерального Консульства РП у Луцьку. Книга містить опрацювання «Словацький у колі українських перекладачів» (Т. Сеніна). Видання подає твори Словацького мовою оригіналу, далі, у трьох розділах уміщено їх переклади українською, та біограми перекладачів. Така структура видання наблизить читачеві постаті перекладачів Юліуша Словацького, більшість із яких належало до періоду «розстріляного відродження», дасть змогу порівняти їх переклади з оригіналами, сприятиме популяризації творчості Великого Кременчанина.

Вступне Слово та біографії українських перекладачів подано також польською мовою і адресовано для польського читача.

УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ В ТЕРНОПОЛІ

   23 травня 2019 року директор музею Тамара Сеніна, головний зберігач фондів Оксана Зуб та ст. науковий співробітник Олена Гаськевич взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «ЛІТЕРАТУРА ТА МИСТЕЦТВО: ЗНАКОВІ ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУР», організованою обласним краєзнавчим музеєм.

Теми рефератів: - «Діалог з Марією Данілевич – дотик до постаті Юліуша Словацького» (Тамара Сеніна);

-         Портретні зображення Юліуша Словацького у фондах музею поета (Оксана Зуб)

-         Кременецький ліцей у долі родини Словацьких (Олена Гаськевич).

Тернопільська обласна ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Тернопільська обласна РАДА

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

ТернопільськОЇ обласнОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Тернопільський обласний ХУДОЖНІЙ музей

Обласний комунальний літературно-меморіальний музей

Юліуша Словацького в Кременці

ЛюблінськИЙ МузеЙ У Любліні (РеспублікА Польща)

Тернопільський обласний КОМУНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тернопільська обласна організація

Національної спілки краєзнавців України

ЗАПРОШЕННЯ

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у

ВсеукраїнськІЙ науково-практичнІЙ конференціЇ з міжнародною участю

«Література і мистецтво:

знакові постаті української та польської культур»

23 травня 2019

(Тернопільський обласний краєзнавчий музей)

Проживання та харчування за рахунок сторони, яка приймає.

Координатор:

Наталія Чеканова, тел.: (0352) 52-58-94, (067) 354 2681

Всеукраїнська

науково-практична конференція

з міжнародною участю

«Література і мистецтво:

знакові постаті

української та польської культур»

23 травня 2019 року

Програма

Тернопіль

Тернопільська обласна ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Тернопільська обласна РАДА

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ

ТернопільськОЇ обласнОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Тернопільський обласний ХУДОЖНІЙ музей

Обласний комунальний літературно-меморіальний музей

Юліуша Словацького в Кременці

ЛюблінськИЙ МузеЙ У Любліні (РеспублікА Польща)

Тернопільський обласний КОМУНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Тернопільська обласна організація

Національної спілки краєзнавців України

Виставка фондових матеріалів

«Портретна галерея польських авторів

у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї»

Програма

Секція 1. Українсько-польські література та мистецтво і Тернопільщина. Від романтизму до сучасності

Керівник секції

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Секретар

Галина Бачинська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

1. Genius loci w historii teatru (na przykładzie Lublina)

Jarosław Cymerman (UMCS Lublin).

2. Польські мистці і Тернопіль

Ігор Дуда, мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України (Тернопіль).

3. Краків – важливий осередок українського культурного та громадсько-політичного життя в еміграції (кін. ХІХ – перша половина ХХ ст.)

Любов Левенець, науковий співробітник відділу нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

4. Фонди польських діячів культури Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Степан Костюк, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (Тернопіль).

5. Семантика твірних основ прізвищ українців-переселенців із Польщі на Тернопільщину

Галина Бачинська, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

6. Імена як знаки ідентифікації осіб у лексичному складі мови: українські й польські одиниці

Ніна Свистун, кандидат філологічних наук, доцент   кафедри загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

7. Портретна галерея польських авторів у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї

Ірина Ленчук, головний зберігач фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею,

Ольга Ревуцька, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

8. Українсько-польські переклади

Володимир Барна, член Національної спілки письменників України (Київ-Тернопіль).

Секція 2. Видатні діячі української та польської культур

Керівник секції

Тамара Сеніна, директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці

Секретар

Наталія Стрілець, завідувач відділу з основного виду діяльності обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани

1. Діалог з Марією Данілєвіч – дотик до постаті Юліуша Словацького

Тамара Сеніна, директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

2. Портретні зображення Юліуша Словацького у фондах музею поета

Оксана Зуб, головний зберігач фондів обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

3. Кременецький ліцей у долі родини Словацьких

Олена Гаськевич, старший науковий співробітник обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в Кременці (Кременець).

4. Виступи Соломії Крушельницької в операх на сюжети Юліуша Словацького

Мар’яна Зубеляк, старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові (Львів).

5. Концепт «Кримська земля» у поетиці Адама Міцкевича й Лесі Українки

Тетяна Вільчинська, доктор філологічних наук, професор кафедри загального мовознавства і слов’янських мов, декан факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль).

6. Богдан Лепкий – популяризатор української культури в Польщі

Наталія Стрілець, завідувачка відділу з основного виду діяльності обласного комунального музею Богдана Лепкого в м. Бережани (Бережани).

7. Літературна та художня спадщина Богдана Лепкого

Марія Кульчицька, науковий співробітник науково-методичного відділу по створенню громадських музеїв Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

Секція 3. Українське та польське музейництво в умовах третього тисячоліття

Керівник секції

Данута Білавич, завідувач наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові

Секретар

Галина Завіша, завідувачка сектора відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею

1. Меморіальні музеї України: до проблеми дефініції

Данута Білавич, завідувач наукового відділу Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові (Львів).

2. Полонія історичної Чигиринщини: сильветки минулого

Яніна Діденко, учений секретар Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»,

Надія Кукса, завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (Чигирин).

3. Грантова діяльність Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею,

Ольга Ревуцька, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

4. Тонка кераміка фабрики Любича Королівської у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Галина Завіша, завідувачка сектора відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

5. Храмова архітектура Тернополя: фондова збірка Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Наталія Чеканова, заступник директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

6. Документи учасників Польського повстання 1863 – 1864 років у фондовій збірці Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Галина Васильцьо, старший науковий співробітник відділу фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Тернопіль).

Координатор проекту Наталія Чеканова

Комп’ютерний набір та верстання Ірина Гаргай

Відповідальний за проект Степан Костюк

Меркьюрі-Тернопіль, 2019

Тираж 25 прим.

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ СЛАВІСТИЧНОМУ КОЛОКВІУМІ

 16 травня ст. науковий співробітник музею Олена Гаськевич взяла участь у міжнародному славістичному колоквіумі у Львівському Державному університеті ім. Івана Франка. Тема реферату: «До питання святкування річниць Тараса Шевченка і популяризації його творчості в 20-30-х роках ХХ ст. в умовах польської влади. (На прикладі Кременецького повіту Волинського воєводства»).

ВІЗИТ ДЕЛЕГАЦІЇ МУЗЕЮ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО ДО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ М. ТАРНОБЖЕГА (РП).

В рамках підписаної угоди про співпрацю та з метою детального доопрацювання спільного проекту «РОМАНТИКИ І ПРОСВІТИТЕЛІ», директор музею Юліуша Словацького Тамара Сеніна та старший науковий співробітник Олена Гаськевич здійснили робочу поїздку в історичний музей м. Тарнобжега. Під час візиту, що тривав 26-29.03. було опрацьовано хід реалізації проекту на грант у рамках транскордонного співробітництва. Гості також ознайомилися із роботою історичного музею Тарнобжега, його фондами, обмінялися досвідом із польськими колегами та здійснили екскурсію по Тарнобжегу і Сандомєжу. Кременецькі музейники зустріли теплий дружній прийом директора музею доктора Тадеуша Зиха та усіх працівників історичного музею Тарнобжега.

УЧАСТЬ МУЗЕЙНИКІВ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ В ЛЮБЛІНІ

17-19 жовтня в Люблінському обласному музеї відбулася міжнародна конференція «Каплиця Святої Трійці Люблінського замку. Історія, теологія, мистецтво, консервація», присвячена 100-річчю консервації фресок.

У конференції взяли участь представники трьох обласних музеїв Тернопільської області – директор обласного музею Юліуша Словацького в Кременці Тамара Сеніна, старший науковий працівник – Олена Гаськевич, заступник директора обласного краєзнавчого музею Наталія Чеканова, заступник директора обласного художнього музею Ольга Ваврик, які були запрошені у рамках підписаного чотиристоронньої угоди про співпрацю.

Під час конференції відбулася також робоча зустріч представників делегації із Тернопільщини та представниками Люблінського музею і директорами літературних музеїв-філій: Ю. Чеховича, В. Поля, Б. Пруса, С. Жеромського. У ході зустрічі було накреслено план спільних заходів та подальшої співпраці на 2019-2020 роки, музейники Тернопільщини обмінялися досвідом із Люблінськими колегами, ознайомилися із експозиціями та діяльністю згаданих музеїв.

КОНЦЕРТ-ЕКСПРОМТ

Імпровізований концерт під час відвідин музею групою членів всеукраїнського молодіжного об’єднання «ТВОЯ КРАЇНА»

.

Газета «Наша День» за 11-17 липня 2018 опублікувала фото працівниць Музею Юліуша Словацького, які брали участь у туристичному форумі у м. Збараж

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ІНТЕРДИСЦИПЛІНАРНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

23-25 травня 2018 року у Києві відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція на тему «Українська і польська політична еміграція ХХ століття. Традиції – особистості – ідеї – риторика». У конференції взяла участь директор обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременці Тамара Сеніна, яка виступила з темою: « Еміграційний період Марії Данілєвіч. Діалог з Юліушем Словацьким». Користуючись нагодою урочистого відкриття Міжнародної наукової конференції, висловила слова вдячності її організатору, завідуючому кафедрою полоністики інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професору Ростиславу Радишевському – одному з найвидатніших українських дослідників життєвого і творчого шляху польського поета-романтика Юліуша Словацького. З ним музей підтримує постійні контакти.

Фрагменти музейних екскурсій

Науковий співробітник музею Олена Верещак проводить екскурсію дітям з Донецька.

Науковий співробітник Наталія Бранцевич проводить екскурсію з елементами музичного супроводу.

ВРУЧЕННЯ ПОДЯК ДЛЯ РОДИНИ ЛЕВАНДОВСЬКИХ

Керівництвом музею було вручено подяки Родині Левандовських – за поповнення музейних фондів, бібліотеки, а також постійну участь у музейних заходах

Роман Левандовський – поет, прозаїк, художник, майстер художньої фотографії, народився в Кременці в 1985 році. Його батьки – Оксана і Юрій - подарували багато матеріалів для поповнення музейних фондів та бібліотеки.

      В рамках підготовки путівника «Я з вами жив…Слідами Короля-Духа» та розробки екскурсійного маршруту «Стежками Юліуша Словацького» працівниками музею була здійснена експедиція на Скелі Словацького.

Екскурсія працівників музею Юліуша Словацького по маршруту Скала Подільська – Кам’янець Подільський - Чернівці

   Зустріч із Пані Йолантою Поль, завідуючою освітнім відділом музею літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві, та з директором Національного Музею Землі Перемишлянської – Маріушем Ольбромським у Перемишлі. 2008 рік