ВІСЛАВИ ШИМБОРСЬКОЇ ПОДОРОЖ ДИЛІЖАНСОМ…

Людмила ОХОЦЬКА

У літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулася «година в музеї» - захід, присвячений першій дамі польської поезії, лауреатці Нобелівської премії в галузі літератури за 1996 рік – Віславі Шимборській – з нагоди сторіччя від дня її народження. Усе свідоме життя відомої поетки пов'язане із Краковом, з якого вона вкрай рідко і дуже неохоче виїжджала. Проте, багато подорожувала думкою, посилаючи свою енергію у місця, де хотіла б побувати. Таким чином досліджувала позаземні цивілізації, захопившись проблемою «інобуття», відбула подорож у Гімалаї. Таким чином побувала теж у Кременці, в музеї Юліуша Словацького. Хоча з Кременцем історія дещо інша, бо не лише думкою Віслава Шимборська відвідала нас у 2009 році,

а й надіслала матеріальне підтвердження своїх намірів – лист-вітання до учасників міжнародного літературно-мистецького форуму «Діалог двох культур», який традиційно щорічно відбувається у вересні в музеї Юліуша Словацького. Віславу Шимборську було запрошено у Кременець з нагоди святкування 200-річчя від дня народження великого кременчанина-романтика, якому поетка, відчуваючи з ним особливий зв'язок метафізичного пера, присвятила вірш «W dyliżansie», (збірка «Tutaj», 2009 рік), в котрому авторка подорожує разом зі Словацьким, намагаючись нав'язати з ним розмову. Хоча Віслава Шимборська й відповіла ствердно на запрошення, приїхати не змогла з огляду на вік і стан здоров'я. У Кременець тоді разом із офіційною польською делегацією прибув її вищезгаданий лист.

Щоб вшанувати пам'ять поетки світового значення, приблизити її постать, послухати поезію – у музей Юліуша Словацького завітала викладач польської мови Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Надія Данік із 31А, 21А та 21П групами студентів. Працівники музею ознайомили відвідувачів із життєвою і творчою долею Юліуша Словацького (ст. науковий працівник Олена Гаськевич), представили біографію та феномен поезії Віслави Шимборської, котра зуміла виразити максимум найважливіших сутностей, що пронизують духовне життя сучасного світу, у мінімальній кількості поетичних текстів, до того ж, невеликих за обсягом (гол. зберігач фондів Людмила Охоцька). Розповіді доповнювалися відео, на яких Шимборська особисто читає власні вірші чи розповідає про своє ставлення до високої нагороди – Нобелівської премії, або які представляють музичні твори на слова поетки (науковий працівник Катерина Ткач). Звучала поезія, яку називають глибокою поезією головних цінностей – польською і українською мовами (у перекладах Станіслава Шевченка, Марти Мохнацької, Анастасії Живкової та ін.) у виконанні студенток КОГПА та Людмили Охоцької. Особливо зворушили виступи Грачової Софії, Рижої Ірини, Пашко Надії, Лопацької Єлизавети та Квачук Тетяни. Дівчата декламували з пам'яті обрані вірші Віслави Шимборської в оригіналі.

Дякуємо усім, хто долучився до пізнання екзистенційної поезії світового рівня, адже кожне ствердження Віслави Шимборської ховає у собі запитання, а найчастіше – низку запитань; і змушує до пошуку багатьох відповідей, котрі народжують чергові запитання…