Людмила Охоцька

 В суботу, 7 серпня 2021 року, в музеї Юліуша Словацького відбулася подія, котра повинна зайняти гідне місце в українських суспільному та медіапросторах.

Систематизація відкритого матеріалу із понад ста існуючих видань, клопітка аналітична, дослідницька праця Валентини Шпак та Василя Олійника увінчалися книгою «Сотні років боротьби» («Малий видавничий дім, 2021) – присвяченою 30-тій річниці незалежності України.

Ця книга – про українців, як про надзвичайно волелюбну націю із багатовіковими історією, традиціями та звичаями; і, передусім, - для українців, особливо, молодих, адже, будучи написаною про минуле й сьогодення, книга спрямована в майбутнє – на зміцнення суверенітету Української держави.

Ініціативу кременецького краєзнавця і громадського діяча Василя Івановича Олійника щодо створення відповідного видання підхопила кременчанка Валентина Іванівна Шпак – педагог, журналіст, членкиня Національної спілки журналістів України, котра стала ще й редактором і коректором представленої у музеї книги.

Зі слів авторів-упорядників, що прозвучали під час презентації, вони «писали і робили те, що вимагала душа. Без цензури». Цензурою могли бути лишень, мабуть сльози душі, адже «важко було писати і опрацьовувати – цифри вражаючі, - але – це історія нашого народу».

Видання складається із 10 розділів. Це розділи болю, знищення, підступності, жорстоких катувань та знущань, яких зазнавали українці, їх мова, культура та церква упродовж віків; котрі водночас є розділами-свідченнями про незламність, волю до життя, жагу до перемоги українського народу. Є також дороговказами для молодих українців на шляху вибору, осмислення та становлення як повноправних громадян, вірних синів і доньок, абсолютно суверенної міцної держави.

Виступи авторів книги дуже вдало перепліталися музичними творами, котрі підсилювали емоційну складову презентації. Запрошені у музей гості – серед них представники Товариства відродження польської культури у Кременці ім. Ю. Словацького, викладачі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Т. Шевченка, кременецькі митці та працівники культури міста – щедро ділилися враженнями від почутого, усвідомленого, пережитого на протязі декількох годин у гостинному салоні Саломеї Словацької. А ще – звучали слова, адресовані авторам.

Слова, промовлені голосами, в яких бриніли сльози зворушливої подяки за книгу, котра буде цікавою для всіх небайдужих до долі нашої землі та Батьківщини.