ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР – 2018

DIALOG DWÓCH KULTUR – 2018

 

3–6 вересня 2018: Кременець

3–6 września 2018: Krzemieniec

 

За організаційної підтримки
Міністерства культури України

Przy organizacji i wsparciu
Ministerstwa Kultury Ukrainy

 

 

                                                                                                 ПІД ОПІКОЮ:

Тернопільської обласної державної адміністрації

Тернопільської обласної ради

 

POD OPIEKĄ:

Tarnopolskiej Obwodowej Administracji Państwowej

Tarnopolskiej Rady Obwodowej

 

ФІНАНСУВАННЯ:

Управління культури
Тернопільської обласної державної адміністрації

Кременецька міська рада

Кременецька районна державна адміністрація

Кременецька районна рада

 

FINANSOWANIE:

Wydział Kultury
Tarnopolskiej Obwodowej Administracji Państwowej

Krzemieniecka Rada Miejska

Krzemieniecka Rejonowa Administracja Państwowa

Krzemieniecka Rada Rejonowa

 

ОРГАНІЗАТОРИ ВІД УКРАЇНИ:

Управління культури
Тернопільської обласної державної адміністрації

Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького
в м. Кременці

 

ORGANIZATORZY UKRAIŃSCY:

Wydział Kultury
Tarnopolskiej Obwodowej Administracji Państwowej

Muzeum Juliusza Słowackiego w Krzemieńcu

 

СПІВПРАЦЯ з українською стороною:

Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

Інститут Івана Франка НАН України у Львові

Національна спілка письменників України

Тернопільська спілка письменників України

Товариство відродження польської культури ім. Ю. Словацького в м. Кременці

Міський відділ культури

Районний відділ культури

 

WSPÓŁPRACAzestroną ukraińską:

Krzemieniecka Humanistyczno-Pedagogiczna Akademia im. Tarasa Szewczenki

Instytut Literatury im. T. H. Szewczenki Narodowa Akademia Nauk Ukrainy

Instytut Iwana Franki NAN Ukrainy we Lwowie

Narodowe Stowarzyszenie Pisarzy Ukrainy

Tarnopolskie Stowarzyszenie Pisarzy Ukrainy

Towarzystwo Odrodzenia Kultury Polskiej im. J. Słowackiego w Krzemieńcu

Miejski Wydział Kultury

Rejonowy Wydział Kultury

 

СПІВПРАЦЯ з польською стороною:

Музей ім. Анни та Ярослава Івашкевичів і Ставіску

Музей Юзефа Пілсудського у Сулеювку

Люблінський музей у Любліні

 

WSPÓŁPRACA ze stroną polską:

Muzeum im. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów w Stawisku

Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku

Muzeum Lubelskie w Lublinie

 

КОНЦЕПЦІЯ літературної і культурознавчої частини:

Тамара Сеніна – директор музею Юліуша Словацького в м. Кременці,

канд. філол. наук Наталія Єржиківська – ст. науковий співробітник

Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

 

KONCEPCJA części literackiej i kulturoznawczej:

Tamara Sienina – Dyrektor Muzeum Juliusza Słowackiego w Krzemieńcu,

dr nauk filolog. Natalia Jerżykiwśka – starszy pracownik naukowy

Instytutu Literatury im. T.H. Szewczenki NAN Ukrainy

 

КОНЦЕПЦІЯ історичної частини:

проф. Афанасій Ломакович – ректор

Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка

 

KONCEPCJA części historycznej: 

prof.  Afanasij Łomakowycz – Rektor  
Krzemienieckiej Humanistyczno-Pedagogicznej Akademii
im. Tarasa Szewczenki

DIALOG DWÓCH KULTUR 2018

ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР 2018

 

3–9 września 2018 r.:
Krzemieniec – Nahujowice – Drohobycz – Żurawno – Lwów

16 września 2018 r.: Stawisko

 

3–9 вересня 2018 р.:
Кременець – Нагуєвичі – Дрогобич – Журавно – Львів

16 вересня 2018 р.: Ставіско

 

Pod patronatem Ministra Kultury
i Dziedzictwa Narodowego RP oraz Ambasadora RP w Kijowie

Під патронатом Міністра Культури
та Національної Спадщини РП і Посла РП у Києві

 

 

OPIEKA KONSULARNA:

Konsulat Generalny RP we Lwowie

Konsulat Generalny RP w Łucku

 

КОНСУЛЬСЬКЕ СПРИЯННЯ:

Генеральне Консульство РП у Львові

Генеральне Консульство РП у Луцьку

 

FINANSOWANIE:

Senat Rzeczypospolitej Polskiej

Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego

Muzeum im. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów w Stawisku

 

ФІНАНСУВАННЯ:

Сенат Речі Посполитої Польщі

Міністерство Культури та Національної Спадщини

Музей ім. Анни і Ярослава Івашкевичів у Ставіску

 

ORGANIZATORZY POLSCY:

Fundacja „Pomoc Polakom na Wschodzie”

Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku

Muzeum im. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów w Stawisku

 

ОРГАНІЗАТОРИ від ПОЛЬщі:

Фундація „Допомога полякам на Сході”

Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку

Музей ім. Анни і Ярослава Івашкевичів у Ставіску

WSPÓŁPRACA ze stroną polską:

Narodowy Zakład im. Ossolińskich we Wrocławiu
(organizacja Herbertiady we Lwowie)

 

СПІВПРАЦЯ з польською стороною:

Національний Заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві
(організація Гербертіани у Львові)

 

WSPÓŁPRACA ze stroną ukraińską:

Muzeum Juliusza Słowackiego w Krzemieńcu

Akademia Humanistyczno-Pedagogiczna im. Tarasa Szewczenki w Krzemieńcu

Państwowy Rezerwat Historyczno-Kulturowy „Nahujowice”

Polonistyczne Centrum Naukowo-Informacyjne im. Igora Menioka
Państwowego Uniwersytetu Pedagogicznego im. Iwana Franki w Drohobyczu

Fundacja „Muzeum i Festiwal Brunona Schulza”

Zjednoczenie Nauczycieli Polskich na Ukrainie w Drohobyczu

Rada Sielecka Żurawna

Lwowska Narodowa Naukowa Biblioteka Ukrainy im. Wasyla Stefanyka

Fakultet Filologii Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki

 

СПІВПРАЦЯ з українською стороною:

Музей Юліуша Словацького в Кременці

Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Державний історико-культурний заповідник „Нагуєвичі”

Полоністичний науково-інформаційний центр ім. Ігора Менька
Державного педагогічного університету ім. Івана Франка у Дрогобичі

Фундація „Музей та Фестиваль Бруно Шульца”

Об’єднання вчителів-полоністів в Україні у Дрогобичі

Журавнівська селищна рада

Львівська національна наукова бібліотека ім. Василя Стефаника

Філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка

 

KONCEPCJA części literackiej i kulturoznawczej:

Mariusz Olbromski – dyrektor Muzeum A.  i J. Iwaszkiewiczów  w Stawisku,
Stowarzyszenie Pisarzy Polskich

 

КОНЦЕПЦІЯ літературної та культурознавчої частини:

Маріуш Ольбромський – директор Музею А. і Я. Івашкевичів у Ставіску,

Спілка письменників Польщі

 

KONCEPCJA części historycznej:

prof. zw. dr hab. Grzegorz Nowik – Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku,

Instytut Studiów Politycznych PAN

 

КОНЦЕПЦІЯ історичної частини:

проф. д-р габ. Ґжеґож Новік – Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку,

Інститут політичних студій ПАН

ПРОГРАМА / PROGRAM

 

КРЕМЕНЕЦЬ / KRZEMIENIEC

 

3 вересня / września (понеділок / poniedziałek)

 

18.00

Вечірні мандрівки шляхами Юліуша Словацького у Кременці /
WieczornewędrówkiszlakiemSłowackiegopoKrzemieńcu

 

4 вересня / września (вівторок/ wtorek)

 

8.00–13.00

 

 

Урочисте відкриття Діалогу двох культур 

Uroczystości otwarcia Dialogu Dwóch Kultur

 

 

8.00–9.00

Урочисте Богослужіння за душу Юліуша Словацького у римо-като­лицькому костелі св. Станіслава Єпископа і Мученика / Msza świętazaduszę śp. JuliuszaSłowackiego w rzymskokatolickim kościele pw. św. StanisławaBiskupaiMęczennika

 

9.00–10.00

Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку і на могилі Саломеї Сло­вацької / ZłożeniekwiatówpodpomnikiemTarasaSzewczenkiinagrobieSalomeiSłowackiej

 

Урочиста хода вулицею Словацького до музею Юліуша Словацького: Свято вулиці Словацького / Uroczystypochódulicą SłowackiegodoMuzeumJuliuszaSłowackiego: ŚwiętoulicySłowackiego

 

У подвір’ї Музею Юліуша Словацького – виставки: „Каплиця Святої Трійці на території Замку в Любліні. Там, де Схід зустрічається із Заходом” (Люблінський музей у Любліні); „Портрет із віршів та спогадів. Поетична група Волинь” (Mу­зей ім. Анни та Ярослава Івашкевича у Ставіску) / Na dziedzińcu Mu­zeum Juliusza Słowackiego – wystawу: „Kaplica Trójcy Świętej na Zamku w Lub­linie. Tam gdzie Wschód spotyka się z Zachodem” (Muzeum Lubelskie w Lublinie); „Portret z wierszy
i pamięci. Grupa Poetycka Wołyń” (Muzeum im. Anny i Jaro­slawa Iwaszkiewiczów
w Stawisku).

 

10.00–11.00

 

Подвір’я Музею Юліуша Словацького / Dziedziniec Muzeum Juliusza Słowackiego

 

Інавгурація / Inauguracja

• Виступи офіційних гостей/ Przemówienia oficjalnych gości.
• Презентація виставок на подвір’ї Музею представниками від Люблінського музею в Любліні та Музею ім. Анни та Ярослава Івашкевичів у Ставіску / PrezentacjawystawnadziedzińcuMuzeumprzezprzedstawicieliMuzeumLubelskiegowLublinieorazMuzeumim. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów
  w Stawisku.  

 

11.00–13.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Інавгураційні виступи / Wykłady inauguracyjne

 

• Prof. drhab. GrażynaHalkiewicz-Sojak, UniwersytetMikołajaKopernika
  w Toruniu:Szkołaukraińska w poezji polskiej i jej krzemieniecki kontynuator – Tomasz August Olizarowski/ проф., д-р габ. Ґражина Галькєвіч-Сояк, універ­ситет Міколая Коперника в Торуні: Українська школа у польській поезії і її кременецький конти­нуатор – Томаш Август Олізаровський
• Микола Жулинський, акад., проф., Інститут літератури ім. Т. Г. Шев­ченка НАН України, Київ: Український романтизм крізь призму ХІХ сто­ліття. Історія української літератури в сучасному прочитанні / Akademik, prof. drhab. Mykoła Żułynśkyj, InstytutLiteraturyim. T. H. Szewczenki NAN Ukrai­ny, Ki­jów:Ukraiński romantyzm przez pryzmat XIX wieku. Historia lite­ratury ukra­ińskiej we współczesnym odbiorze.

та / oraz:

• Prof. drhab. Grzegorz Nowik, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, Instytut Studiów Poli­tycznych PAN: Prezentacjarocznikawy­dawnictwapokonfe­ren­cyj­nego „DialogDwóchKultur”(2017, r. XII,z. 1)/ проф. д-р габ. Гжегож Новік, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку, Інститут політичних студій ПАН: Презентація післяконференційного видання „Діалог двох культур” (2017, р. XII, з. 1).

 

Концерт музичного гурту „Слов’яни”, який діє при римо-католицькій парафії  Koncertzespołu „Słowiany” działającegoprzyparafiirzymskokatolickiej

Концерт фортепіанної музики у виконанні Івана Добриніна (м. Кременець)
Koncert fortepianowy w wykonaniu Iwana Dobrynina (Krzemieniec)

15.00–18.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Конференція / Konferencja:
Романтизм польський та український
Romantyzmpolskiiukraiński

 

• Prof. drhab. WłodzimierzToruń, KatolickiUniwersytetLubelskiJanaPawłaII
  w Lublinie: JuliuszSłowackiwobectradycjibarskiej/ проф., д-р габ. Влодзімєж Торунь, Люблінський католицький університет Яна Павла ІІ в Любліні: Юліуш Словацький стосовно барської традиції.
• Йосип Лось, проф., д-р політ. наук, Львівський національний університет ім. Івана Франка:Істина одинокий ідеал (Нові акценти романтичного тлу­мачення світу у ХХІ столітті) / prof. dr hab. naukpolit. Josyp Łoś, Lwowski Uniwer­sytet Narodowy im. Iwana Franki:Prawda jest samotnym ideałem (Nowe akcenty ro­mantycznej interpretacji świata w XXI wieku).
• Dr StanisławDziedzic, UniwersytetJagiellońskiwKrakowie: Romantycy winscenizacjachpo­dziemnegoTeatruRapsodycznego/ д-р Станіслав Дзєдзіц, Ягеллонський уні­вер­ситету Кракові : Романтики в інсценізації підземного Рапсодичного театру.
• Євген Нахлік, чл.-кор. НАН України, Інститут Івана Франка НАН України, Львів: Паралельні поетичні світи Юліуша Словацького і Тараса Шевченка /członekkorespondentNANUkrainyJewhenNachlik, InstytutIwanaFrankiNANUkrainy, Lwów: Paralelne światypoetyckieJuliuszaSłowackiegoiTarasaSzewczenki.
• DrRenataGadamska-Serafin, UniwersytetJagiellońskiwKrakowie: Choroba, lekarzeime­dycynawlistachJuliuszaSłowackiego/ д-р Рената Ґадамска-Серафін, Ягел­лонський університет у Кракові: Хвороби, лікарі і медицина в листах Юліуша Сло­вацького.
• Станіслав Шевченко, член НСПУ, поет, прозаїк, перекладач, Київ: Маль­чевський та польсько-українська романтична традиція. Презентація книжки в перекладі українською мовою: Мальчевський Антоній. Марія: Українська повість / StanisławSzewczenko, członekNSPU, poeta, prozaik, tłu­macz, Kijów: Malczewskiipolsko-ukraińskatradycjaromantyczna.Prezentacja książki w tłumaczeniu na język ukraiński.
• DrWieńczysławNiemirowski, UniwersytetMariiCurie-SkłodowskiejwLublinie: JuliuszSłowackiwliteraturzeniemieckiej/ д-р Вєнчислав Нєміровскі, Уні­верситет Маріїї Склодовської-Кюрі в Любліні: Юліуш Словацький у німець­кій літературі.

19.00–21.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Українські та польські літературні презентації: переклади
Prezentacje literackie polskie i ukraińskie: przekłady

• Олександр Гордон, літератор, заступник голови національної спілки пись­менників, Київ: Поетичний переклад: Традиції і новаторство / Olek­sandr Gordon, pisarz, wiceprzewodniczący Stowarzyszenia Pisarzy, Kijów: Poetyckie tłumaczenie: Tradycja i nowatorstwo.
• Prof. dr hab. Lech Wojciech Szajdak, Instytut Środowiska Rolniczego i Leśne­go Polskiej Akademii Nauk, Poznań:Blisko i bliżej. Близько і ближче (Środa Wielkopolska 2018). Wiersze Stefana Szajdaka w przekładach na język ukraiń­ski z udziałem tłumacza Oksany Stadnyk / проф.,д-р габ. ЛехВойцехШайдак, ІнститутсільськоготалісовогосередовищаПольськоїакадеміїнаук, По­знань: Blisko i bliżej. Близько і ближче (Шьрода Вєлькопольська 2018). Вірші Стефана Шайдака в перекладах українською мовою за участю  пере­кладача Оксани Стадник.
• Наталія Єржиківська, канд. філол. наук, Інститут літератури ім. Т. Г. Шев­ченка НАН України, Київ: Творчі взаємини Євгена Маланюка з польською поетичною групою „Скамандер” / dr nauk filolog. NataliaJerżykiwśka, InstytutLiteraturyim. T.H. SzewczenkiNANUkrainy, Kijów: TwórczekontaktyJewhenaMałaniukazpolską grupą poetycką „Skamander”.
• KazimierzBurnat, literat, prezesDolnośląskiegoOddziałuZLPweWrocławiu: Iluzjawieczności / Ілюзія вічності(Iwano-Frankiwsk 2018) / Казімєж Бурнат, літератор, Голова Дольношльонського відділу Спілки польських письменни­ків у Вроцлаві: Iluzjawieczności / Ілюзія вічності (Івано-Франківськ 2018).
• Тамара Сеніна, директор музею Юліуша Словацького, Кременець: Юліуш Словацький в перекладах Олени Пчілки / TamaraSienina, dyrektorMu­zeumJuliuszaSłowackiego, Krzemieniec: JuliuszSłowackiwtłumaczeniachOłenyPcziłky.
• Микола Проців, заст. директора Бережанського краєзнавчого музею: Осип Маковей. Знане та незнане. Редактор, перекладач із польської / MykołaProciw, wicedyrektorMuzeumKrajoznawczegowBrzeżanach: OsypMakowej. Znane i nieznane. Redaktor, tłumacz z języka polskiego.

 

Презентація поетичних збірок / prezentacja tomików poetyckich

 

• FranciszekHaber, kapitan żeglugijachtowej, literat. Prezentacjaksiążki:Pega­zemprzezKresy(Warszawa 2018) / Францішек Габер, капітан яхтового пла­ван­ня, літератор: Презентація книги: Пегасом через Креси (Варшава 2018).
• Mariusz Olbromski, dyrektor Muzeum im. Anny i Jarosława Iwaszkiewiczów w Sta­wisku, literat. Prezentacja tomiku poezji: Wieża czasu (Wrocław 2018) / Маріуш Ольбромскі, директор музею ім. Анни і Ярослава Івашкевичів у Ста­віску, літе­ратор: Презентація збірки поезій: Вежа часу (Вроцлав 2018).

5 вересня / września (середа / środa)

 

9.00–13.00: Засідання в секціях / Obradywsekcjach

 

1.1. Літературознавча секція / Sekcjaliteraturoznawcza

9.00–11.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Конференція / Konferencja:
Література Волині, Поділля та Київщини
LiteraturaWołynia, PodolaiKijowszczyzny

 

• Prof. dr hab. Mirosława Ołdakowska-Kuflowa, Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II w Lublinie: Wołyń, Podole, Kijowszczyzna w diarystyce Polaków drugiej po­ło­wy XIX i początku XX w./ проф.д-р габ. Мірослава Олдаковска-Куфльoва, Люблінський католицький університет Яна Павла ІІ в Любліні: Волинь, Поділля, Київ­ська земля в діаристиці поляків другої половини XIXiXXНаталія Єржиківська, канд. філол. наук, ст. науковий співробітник Інституту лі­тератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ: Творчі взаємини і дружні сто­сунки Євгена Маланюка із Станіславом та Єжи Стемповськими /
  drnaukfilolog.NataliaJerżykiwśka, starszynaukowypracownikInstytutuLi­te­raturyim. T. H. SzewczenkiNANUkrainy, Kijów: Twórczeiprzyja­cielskiekon­taktymiędzyJewhenemMałaniukiemorazStanisławemiJerzymStępowskimi.
• Людмила Ромащенко, проф., д-р філол. наук, Черкаський національний уні­вер­ситет ім. Б. Хмельницького: Українська література в житті і творчос­ті Си­гіз­мунда Кржижанівського / prof. drhab. naukfilolog. Ludmyła Ro­maszczenko, Czerkaski Narodowy Uniwersytet im. Bogdana Chmielnickiego: Lite­ratura ukraińska w ży­ciu i twór­czości Zygmunta Krzyżanowskiego.
• Prof. drhab. HenrykDuda, KatolickiUniwersytetLubelskiJanaPawłaIIwLub­li­nie: Krze­mienieckirywalSamuelaBogumiłaLindego – ks. AlojzyOsińskiijego „Bo­gactwamowypolskiej” / проф. д-р габ. Генрик Дуда, Люблінський ка­то­лиць­кий університет Яна Павла ІІ в Любліні: Кременецький суперник Са­муї­ла Богумила Лінде – кс. Алоїз Осінський і його „Багатство польської мови”.
• Надія Бойко, канд. філол. наук, старший науковий співробітник Інституту лі­тератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ: Володимир Барвінський та Олександр Кониський: історія взаємин / drnaukfilolog. NadijaBojko,  starszynaukowypracownikInstytutuLiteraturyim. T. H. Szewczenki NAN Uk­rainy, Kijów: Wołodymyr Barwiński i Oleksandr Konyski: historia wza­jemności.
• Prof. drhab. LudmiłaSiryk, UniwersytetMariiCurieSkłodowskiejwLublinie: Przyjaźń scalającarozbity świat: oJózefie Łobodowskim i Kazimierzu Tylko-Dobrzańskim / проф.д-р габ. Людмила Сірик, Університет Марії Скло­дов­ської-Кюрі у Любліні: Дружба, зцілююча розбитий світ: про Юзефа Ло­бодовського і Казімєжа Тилько-Добжанського.

 

1.2. Культурознавча секція / Sekcjakulturoznawcza

 

11.00–13.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Конференція / Konferencja:
Музейна справа та культурна спадщина
Zagadnienia z zakresu muzealnictwa i dziedzictwa kulturowego

 

• DrJanSkłodowski, StowarzyszenieHistorykówSztuki, Warszawa: LiceumKrze­mienieckiejakoprzedsiębiorstwogospodarcze/ д-р Ян Склодовскі, Това­рист­во істориків мистецтва, Варшава: Кременецький ліцей – господарське під­приєм­ство.
  • Анна Ільків, д-р філол. наук, Івано-Франківський національний медичний університет: Інтимний дискурс письменницького епістолярію ІІ половини ХІХ–початку ХХ століття / drhab. naukfilolog. AnnaIlkiw, NarodowyUni­wer­sytetMe­dycz­ny, Iwano-Frankiwśk: IntymnydyskurspismepistolarnychII po­łowy ХІХ – po­czątku ХХ wieku.
  • Jacek Myszkowski, genealog, Koło Krzemieńczan w Warszawie: Wołyń w oczach młodzieży, na podstawie kroniki obozu wędrownego z 1932 r. / Яцек Мишков- скі, генеалог, Коло кременчан у Варшаві: Волинь очима молоді, на основі хроніки туристичного табору 1932 р.
  • Марина Павленко, канд. філол. наук, Уманський державний педагогічний уні­вер­ситет імені Павла Тичини: Історій ви сумніших не знайдете... (Ще кіль­ка штрихів до стосунків Юліуша Словацького з Анелею Мо­щенсь-
    кою) /drnaukfilolog. MarynaPawłenko, Państwowy Uniwersytet Pe­da­gogiczny im. Pawła Tyczyny, Humań: Historii smutniejszych nie znaj­dzie­cie… (Jeszcze kilka szkiców do stosunków Juliusza Słowackiego i Anieli Mo­szczyń­skiej).
  • DrEmilNoiński, MuzeumJózefaPiłsudskiegowSulejówku: AdamSłowikowski (1805–1863) jakohistorykLiceumKrzemienieckiegoibadaczfolkloruwołyń­skiego/ д-р Еміль Ноіньскі, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку: Адам Словіковський (1805–1863), історик Кременецького ліцею і дослід­ник во­линського фольклору.
    • Оксана Зуб, головний зберігач фондів обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького: Портретні зображення Юліуша Словаць­кого в фондах музею Юліуша Словацького / OksanaZub, kustoszMuzeumJuliuszaSłowackiego: PortretyJuliuszaSłowackiegowzbiorachMuzeumJu­liuszaSłowackiego.

 

2. Історична секція / Sekcja historyczna

 

9.00–13.00

 

AkademiaHumanistyczno-Pedagogicznaim. TarasaSzewczenkiwKrzemieńcu / Кременецька гуманітарно-педагогічна акедемія ім. Тараса Шевченка

 

Історична конференція / Konferencja historyczna:
Польські та українські дороги до незалежності
Polskie i ukraińskie drogi do niepodległości

 

• Dr Marta Trojanowska, Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska w Prze­myślu, Muzeum Narodowe Ziemi Przemyskiej w Przemyślu: Gdy zapadał mrok nad Rzeczpospolitą… Życie codzienne i religijne w ostatnich dzie­się­cio­leciach XVIII wieku w parafii Tartaków w dobrach zdrajcy Stanisława Szczęs­nego Potockiego na podstawie tekstów ks. Augustyna Kostkiewicza / д-р Марта Трояновска, Державна вища східноєвропейська школа у Перемишлі, На­ціо­нальний музей Перемишльської землі у Перемишлі:  Коли запала тем­рява над Річчю Посполитою... Щоденне та релігійне життя в ос­танні деся­тиліття XVIII століття в парафії Тартаків в маєтках зрад­ника Ста­ніслава Щенсного Потоцького на основі текстів кс. Авгус­тина Кост­кєвіча.
• Володимир Собчук, канд. істор. наук, доц., Кременецька гуманітарно-пе­дагогічна академія ім. Тараса Шевченка: Між Богом і людьми: адаптація Православної церкви на заході Волині до суспільно-політичних реалій 1920–1930 років / doc. drnaukhist. WołodymyrSobczuk, Krzemie­nieckaHumanistyczno-PedagogicznaAkademiaim. T. Szewczenki: Między Bo­giem
  a ludźmi: adaptacja Cerkwi Prawosławnej na zachodzie Wo­łynia do spo­łeczno-politycznych realiów 1920–1930.
• Prof. dr hab. Grzegorz Nowik, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku, In­stytut Studiów Politycznych PAN: Polskie i ukraińskie drogi do niepodległości 1918–1920. Próba porównania / проф. д-р габ. Гжегож Новік, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку, Інститут політичних студій ПАН: Польські та українські дороги до незалежності 1918–1920. Спроба порівняння.
• Олександр Соловей, канд. істор. наук, доц., Кременецька гуманітарно-пе­да­гогічна академія ім. Тараса Шевченка: Українська політична імміграція на Заході Волині та її боротьба за державність після поразки націо­нально-визвольних змагань 1917–1921 років / doc. drnaukhist. OłeksandrSołowej,KrzemienieckaHumanistyczno-PedagogicznaAka­demiaim. T.Szew­czen­ki: Uk­raińska imigracja polityczna na Zachodzie Wo­łynia i jej walka o państ­wo­wość po porażce walk narodowo-wyzwoleńczych 1917–1921.
• Dr Wieńczysław Niemirowski, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lub­linie: Konflikt polsko-ukraiński 1918 r. w prasie szwajcarskiej / д-р Вєнчи­слав Нєміровскі, Університет Марії Склодовської-Кюрі в Любліні: Поль­сько-український конфлікт 1918 р. в швейцарській пресі.
• Оксана Каліщук, проф., д-р іст. наук, Східноєвропейський національний універ­си­тет ім. Лесі Українки, м. Луцьк: Волинський експеримент Генріка Юзев­ського і спроби українсько-польського порозуміння / prof. dr hab. naukhist. OksanaKaliszczuk, WschodnioeuropejskiNarodowyUniwersytetim. ŁesiUk­rainki, Łuck: Ekspery­mentwołyńskiHenrykaJózefowskiegoipróbyukraiń­sko-pol­skiegoporo­zu­mienia.
• Łukasz Wieczorek, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku: Oficer z Ukrai-
  ny – Wacław Jędrzejewicz, pierwsze lata w służbie II Rzeczypospolitej / Лукаш Вєчорек, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку: Офіцер з України – Вац­лав Єнджеєвіч, перші роки в службі ІІ Речі Посполитій.
• Ірина Скакальська, д-р іст. наук,Кременецька гуманітарно-педагогічна ака­демія ім. Тараса Шевченка: Внесок громадсько-політичного діяча західної Волині Бориса Козубського в боротьбі за державність України / drhab. naukhist. IrynaSkakalśka, KrzemienieckaHumanistyczno-Pedago­gicznaAkade­miaim. T. Szewczenki: Wkład działacza społeczno-politycznego zachodniego Wo­ły­nia Borysa Kozubskiego w walce o państwowość Ukrainy.
• Małgorzata Basaj, Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku: Zofia Mora­czew­ska, Galicjanka w Sejmie Ustawodawczym / Малгожата Басай, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку: Софія Морачевська, галичанка в Законодавчому Сеймі.
• Олександр Левченко, дослідник Нобелівського руху, Тернопіль: Україна та Нобелівський лауреат Лех Валенса / Ołeksandr Łewczenko, badacznob­listów, Tarnopol: UkrainaiNoblistaLechWałęsa.

 

15.00–15.30

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Koncert / Концерт

UrszulaNiemirowska:Polskieiukraińskiepieśninarodowe(wokal, fortepian)

Уршуля Нєміровска: Польські й українські національні пісні (вокал, фортепіано)

 

15.30–18.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Презентаціі видань / Prezentacjewydawnictw

• BożenaGorska, pisarka. Prezentacja książki: RzeczpospolitaKrzemienieckaalboNoweAtenyWołyńskie(Kraków 2017) / Божена Ґорска, письменниця. Пре­зен­тація книги: Річ Посполита Кременецька або Нові Волинські Афіни (Кра­ків 2017).
• Академік Микола Жулинський, чл.- кор. НАН України Євген Нахлік, канд. фі­лол. наук Оксана Нахлік, НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шев­чен­ка, Інститут Івана Франка. Презентація книги: Франківська енцикло­педія: у 7 т. Іван Франко і нова українська література. Попередники та сучасники/ Akadемік Mykoła Żułyńskyj, członekkorespondentNANUkrainyJew­henNach­lik, drnaukfilolog. OksanaNachlik, NANUkrainy, InstytutLi­te­raturyim. T.H. Szewczenki, InstytutIwanaFranki. Prezentacjaksiążki: Encyklo­pediaFran­kowska: 7 t. IwanFrankoinowaukraińskaliteratura. Poprzednicy
  i współ­cześni.
• Prof. dr hab. Walentyna Sobol, Uniwersytet Warszawski  w Warszawie.  Prezen­tacja książki: Alek­sandr Koszyc i jego dziennik „Z pieśnią przez świat” (Warszawa 2018)/ проф.,д-р габ. Валентина Соболь, Варшавський університет у Вар­ша­ві. Презентація книги: Алек­сандр Кошиц і його щоденник „Zpieśnią przez świat” (Варшава 2018).
• Чл.-кор. НАН України Євген Нахлік, директор Інституту літератури ім. І. Франка НАН України. Презентація наукових збірників: „І мертвим,
  і живим, і ненарожденним”, і самому собі: Шевченкове ословлення мину­ло­го, сучасного й майбутнього та власної екзистенції; Перелицьований світІвана Котляревського: текст – інтертекст – контекст; уступ (2014–2016) / CzłonekkorespondentNANUkrainyJewhenNachlik, dy­rektorInstytutuLiteraturyI. FrankiNANUkrainy. Prezen­tacja naukowych zbio­rów: „I martwym, i żywym, i nienarodzonym”, i samemu sobie: Sposób rozumo­wania przez Szewczenkę przeszłości, teraźniejszości i przy­szłości oraz własnego istnienia; Świat Iwana Kotlarewśkoho: tekst – in intertekst – kon­tekst; Od prero­man­tyzmu do postmodernizmu: Sylwetki pisarzy. Literacko-kry­tyczne artykuły i re­cenzje. Sięganie po klasykę. Teoretyczno-komparatystyczny wstęp (2014–2016).
• Наталія Собкович, мистецтвознавець, головний спеціаліст управління куль­ту­ри Тернопільської обласної державної адміністрації. Презентація книги: Образотворча спадщина Богдана Лепкого (2016) / NataliaSobkowycz, his­toryksztuki, głównyspecjalistaWydziałuKulturyTarnopolskiejAdministra­cjiPań­stwowej. Prezentacjaksiążki: MalarskiedziedzictwoBogdana Łepkoho(2016).
• DrUrszulaOlbromska, drJanWolski, UniwersytetRzeszowski w Rzeszowie.Prezentacjaksiąż­ki:Conrad – marynarzzKresów(Rzeszów 2017) / д-р Ур­шуля Оль­бромска, д-р Ян Вольськi, Жешувський університетв Жешуві. Презентація кни­ги: Кон­рад – моряк з Кресів (Жешув 2017).
• Ігор Дуда, директор обласного Тернопільського художнього музею: Презен­тація книги: Тернопіль: 1540–1944 (2018) / IgorDuda, dyrektorTarnopol­skiegoMuzeumSztuki: Prezentacjaksiążki: Tarnopol: 1540–1944 (2018).
• Віктор Яручик, доц., канд. філол. наук, Східноєвропейський національний уні­верситет ім. Лесі Українки(Луцьк): Презентація книги: Сучасний літе­ратурний про­цес в іменах українських та польських митців / doc. drnauk filolog. WiktorJa­ru­czyk, WschodnioeuropejskiUniwersytetNarodowyim. Łesi Ukrainki, Łuck: Pre­zentacja książki: Współczesny proces literacki w imionach ukraińskich i pol­skich mistrzów.
• Mariusz Olbromski,Lech Szajdak.Prezentacja książki: Grupa Poetycka Wołyń(Wrocław 2018, katalog wystawy) / Маріуш Ольбромскі, Лех Шайдак. Пре­зентація книги: Поетична група Волинь (Вроцлав 2018,каталог виставки).

19.00–21.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

 

Прес-блок / Blok prasowy

 

• JanuszPaluch, redaktor, prezentacja: Kwartalnik „CracoviaLeopolis” uprogu ćwierćwieczaistnienia / Януш Палюх, редактор, презентація: Квартальник „CracoviaLeopolis” на порозі чверть століття існування.
• Ольга Яручик-Жулинська, канд. філол. наук, доц., Східноєвропейський на­ціональний університет імені Лесі Українки (Луцьк): Шевченко на сто­рінках польської періодики початку ХХ ст. / doc. drnaukfilolog. OlgaJa­ruczyk-Żułyńska, WschodnioeuropejskiNarodowyUniwersytetim. ŁesiUkrainki, Łuck: SzewczenkonastronachpolskichperiodykówXXwieku.
• DrLeszekWątróbski, dziennikarz: WspółczesnapolskaprasanaUkrainienaprzykładzie „GazetyLwowskiej” ijejkontynuacji „LwowskieSpotkania” д-р Лєшек Вонтрубскі, журналіст: Сучасна польська преса в Україні на при­кладі „GazetyLwowskiej” і її континуації „LwowskieSpotkania”
• Олена Гаськевич, старший науковий співробітник музею Юліуша Словаць­кого, в Кременці: Регіональна преса Кременецького повіту 20–30 років ХХ ст. / OłenaHaśkiewicz, starszynaukowypracownikMuzeumJuliuszaSło­wackiego, Krzemieniec: Prasaregionalnapowiatukrzemienieckiegolat20–30 XXw.
• WaldemarMichalski, literat, redaktor: Literaturaukraińska (esej, poezja, proza) na łamachlubelskiegokwartalnika „Akcent” /Вальдемар Міхальскі, літе­ратор, редактор: Українська література (ессе, поезія, проза) на ламах люб­лінського квартальника „Akcent”.
• Іван Потій, головний редактор, Ірина Дем’янова, літературний редактор, Національна Спілка письменників Тернопільської області, Тернопіль – Кре­ме­нець: Презентація літературно-мистецького альманаху „Курінь” – ви­дан­ня Тернопільської обласної організації національної спілки пись­мен­ників / IwanPotij, redaktornaczelny, IrynaDemjanowa, redaktor literacki, Stowarzy­sze­niePisarzywojewództwatarnopolskiego, Tarnopol – Krze­mieniec: Prezentacjaliteracko-artystycznegoalmanachu „Kuriń” – wydaw­nictwoTarnopolskiegoSto­warzyszeniaPisarzy.

 

Підсумки засідань / Podsumowanie obrad

 

6 вересня / września (четвер / czwartek)

9.00–13.00

 

Музей Юліуша Словацького / MuzeumJuliuszaSłowackiego

 

Мистецькі презентації / Prezentacje artystyczne
(організовує українська сторона / organizowujestronaukraińska)

 

• Майя Гарбузюк, канд. мист., доц., Львівський національний універ­си­тет ім. Івана Франка: Українсько-польське театральне пограниччя: гео­гра­фічне та історичне окреслення феномену / doc. drhistoriisztukiMajaHarbuziuk, NarodowyUniwersytetim. Iwana Franki we Lwowie: Ukraińsko-polskie teatralne pogranicze: geograficzne i historyczne określenie fenomenu.
• Ірина Зінків, д-р мист. Львівська національна музична академія ім. Мико­ли Лисенка: Презентація монографії „Бандура як історичний феномен” / IrynaZinkiw, drhab. historiisztuki, NarodowaAkademiaMuzycznaim. My­koły Łysenka we Lwowie: Prezentacja monografii „Bandura jako feno­men histo­ryczny”.
• Ольга Олійник, канд. мист., Львівська національна музична академія ім.Ми­колиЛисенка: Презентаціямонографії „Арфиіліриранніхкочів­никівЄвразії (скіфо-сарматськийперіод) – Музичніінструментизроз­копокпольськихархеологівуГаличинікінцяХІХпершоїтретиниХХсто­ліття” / dr historii sztuki Olga Olijnyk, Narodowa Akademia Muzyczna im. Mykoły Łysenka we Lwowie: Prezentacja monografii „Arfy i liry wczes­nych koczowników Eurazji (okres skifów i sarmatów ) – Instrumenty Muzycz-
  ne z wykopalisk archeologów polskich w Galicji końca XIX pierwszej poł. XXwieku”.
• Микола Пазізін, член Національної спілки художників України: Поступ кременецьких митців на шляху відродження традицій польсько-україн­ської художньої школи, які розвинулись у місті в 30-х роках ХХ сто­ліття / MykołaPazizin, członekNarodowegoZwiązkuMalarzyUkrainy: Wkład krzemienieckichmalarzywodrodzenietradycjipolsko-ukraińskiejszko­ły artystycznejwlatach 30. XX wieku.
  • Андрій Кузьменко, канд. істор. н., музей, м.Переяслав-Хмельницький: «Задум та реальність (з історіїмистецьких проектівВолодимира Заболотного)».
  •  Ярослав Матвіїшин,канд. н., Київ: «Кременецький ліцей поч. ХІХ ст.». 

• Лариса Рева, канд.філол. наук, чл.-кор. НАН України, Київ: Єропейська література: до проблеми особистості.

                                                                          

IN MEMORIAM

 

• Олег Василишин, канд. філол. наук, доцент, Кременецька гума­ні­тар­но-педа­гогічна академія: Іван Драч – в полікультурному просторі (світлій па­м’яті перекладача творів Юліуша Словацького) / doc. drnaukfilolog. OłehWa­syłyszyn,Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевчен­ка: IwanDracz – wprzestrzenipolikulturowej (świętejpamięcitłumaczautworówJuliuszaSłowackiego)

 

Urszula Niemirowska / Уршуля Нєміровска

Repertuar koncertu / Репертуар концерту:

Polskieiukraińskiepieśninarodowe / Польські та українські національні пісні

 

1. Świat cały śpi spokojnie (solo)

Zaproszenie do wspólnego śpiewu:

2. Płynie Wisła płynie po polskiej krainie

3. Цвіте терен

4. Pieśń konfederatów barskich

5. Несе Галя воду

6. Ej dziewczyno, ej niebogo

7. Чом ти не прийшов

8. Pierwsza kadrowa

9. Наливаймо, браття

10. Marsz, marsz Polonia

11. Daleko, daleko (solo)

 

 

1. Świat cały śpi spokojnie (sł. Eugeniusz Małaczewski, 1914-1920), muz. nieznany

Świat cały śpi spokojnie

i wcale o tym nie wie,

że nie jest tak na wojnie, jak jest w żołnierskim śpiewie.

Że nie jest tak na wojnie, jak jest w żołnierskim śpiewie.

 

Z piosenek — nasze życie

wesołym śmiechem tryska,

lecz żołnierz tęskni skrycie, gdy mu się przyjrzeć z bliska.

Lecz żołnierz tęskni skrycie, gdy mu się przyjrzeć z bliska.

 

Wojenka — cudna pani,

tak życie nam umila,

że krew swą mamy dla niej, a piosnkę dla cywila.

Że krew swą mamy dla niej, a piosnkę dla cywila.

 

Piosenka brzmi tak ładnie

i wcale się nie skarży,

gdy piechur w boju padnie, lub ułan zginie w szarży.

Gdy piechur w boju padnie, lub ułan zginie w szarży.

 

Wojenka — cudna pani,

żołnierzy swych nie pieści,

jak kulą go nie zrani, to zgubi gdzieś bez wieści.

Jak kulą go nie zrani, to zgubi gdzieś bez wieści.

 

I różą na koszuli

żołnierska krew zakwitnie

i ziemia go przytuli, bo zginął — jak żył — w bitwie.

I ziemia go przytuli, bo zginął — jak żył — w bitwie.

 

A my tej cudnej pani,

co leje krew obficie

jesteśmy ślubowani na śmierć, na całe życie.

Jesteśmy ślubowani na śmierć, na całe życie.

 

 

2. Płynie Wisła, płynie
(sł. Edmund Wasilewski, muz. Kazimierz Hoffman, 2 poł. XIX w.)

 

Płynie Wisła, płynie
Po polskiej krainie, (bis)
A dopóki płynie Polska nie zaginie. (bis)

Zobaczyła Kraków,
Wnet go pokochała, (bis)
A w dowód miłości wstęgą opasała. (bis)

Chociaż się schowała
W Niepołomskie lasy, (bis)
I do morza wpada, płynie jak przed czasy. (bis)

Nad moją kolebką
Matka się schylała, (bis)
I mówić pacierza wcześnie nauczała. (bis)

"Ojcze nasz" i "Zdrowaś"
I "Skład Apostolski", (bis)
Bym do samej śmierci kochał naród polski. (bis)

Bo ten naród polski
Ma ten urok w sobie, (bis)
Kto go raz pokochał, nie zapomni w grobie. (bis)

Abym gdy dorosnę
Wziął Polkę za żonę (bis)
Bo tylko Polakom Laszki przeznaczone. (bis)

Niech Francuz Francuzkę
Niemiec kocha Niemkę (bis)
Ja zaś wolę Polkę, niźli cudzoziemkę. (bis)

I to wszystko razem
Od matki słyszałem (bis)
Czego nie zapomnę jak nie zapomniałem. (bis)

Płynie Wisła płynie,
Po polskiej krainie (bis)
A dopóki płynie Polska nie zaginie. (bis)

3. Цвіте терен (Українська народна пісня)

 

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,

Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте –
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

 

4. Pieśń konfederatów barskich (sł. Juliusz Słowacki, 1843, muz. Andrzej Kurylewicz)

 

Nigdy z królami nie będziem w aliansach,
Nigdy przed mocą nie ugniemy szyi,
Bo u Chrystusa my na ordynansach,
Słudzy Maryi.

Więc choć się spęka świat i zadrży słońce,
Chociaż się chmury i morza nasrożą,
Choćby na smokach wojska latające,
Nas nie zatrwożą.

Bóg naszych ojców i dziś jest nad nami!
Więc nie dopuści upaść żadnej klęsce,
Wszak póki On był z naszymi ojcami,
Byli zwycięzce!

Więc nie wpadniemy w żadną wilczą jamę,
Nie uklękniemy przed mocarzy władzą,
Wiedząc, że nawet grobowce nas same
Bogu oddadzą.

Ze skowronkami wstaliśmy do pracy
I spać pójdziemy o wieczornej zorzy.
Ale w grobowcach my jeszcze żołdacy
I hufiec Boży.

Bo kto zaufał Chrystusowi Panu
I szedł na święte kraju werbowanie,
Ten, de profundis, z ciemnego kurhanu
Na trąbę wstanie.

Bóg jest ucieczką i obrona naszą!
Póki On z nami, całe piekła pękną!
Ani ogniste smoki nas ustraszą,
Ani ulękną.

Nie złamie nas głód, ni żaden frasunek,
Ani zhołdują żadne świata hołdy;
Bo na Chrystusa my poszli werbunek
Na Jego żołdy.

 

5. Несе Галя воду (Українська народна пісня)

 

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.

- Галю, ж моя Галю,
Дай води напиться,
Тиж така хороша -
Дай хоч подивиться!

- Вода у ставочку,
Тай піди напийся,

Я буду в садочку -
Прийди подивися.

- Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А тиж мене, Галю,
Тай не шанувала.

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.

 

6. Ej, dziewczyno, ej, niebogo (sł. Kornel Makuszyński, 1914,
muz. Stanisław Niewiadomski, Jan Maklakiewicz)

 

Panowie:

Ej, dziewczyno, ej, niebogo,
Jakieś wojsko pędzi drogą,
Skryj się za ściany, skryj się za ściany,
Skryj się, skryj! Skryj się, skryj!

Panie:

Ja myślałam, że to maki,
Że ogniste lecą ptaki,
A to ułani, ułani, ułani,
A to ułani, ułani, ułani!

Panowie:

Strzeż się tego, co na przedzie,
Tam, na karym koniu jedzie,
Oficyjera, oficyjera,
Strzeż się, strzeż, strzeż się, strzeż!

Panie:

Jeśli mu się wydam miła,
To nie będę się broniła,
Niech mnie zabiera, zabiera, zabiera!
Niech mnie zabiera, zabiera, zabiera!

Panowie:

Serce weźmie i pobiegnie,
Potem w krwawym polu legnie,
Zostaniesz wdową, zostaniesz wdową,
Strzeż się, strzeż, strzeż się, strzeż!

Panie:

Łez ja po nim nie uronię,
Jego serce mym zasłonię,
Bóg go zachowa, zachowa, zachowa.
Bóg go zachowa, zachowa, zachowa.

 

7. Чом ти не прийшов (Українська народна пісня)

 

Panie:

Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?

Panowie:

І коня я мав,
І стежку я знав,
І мати пускала.

Panie:

Найменша сестра,
Бодай не зросла,
Сідельце сховала.

Panie:

А старша сестра
Сідельце знайшла,
Коня осідлала:
"Поїдь, братику,
До дівчиноньки,
Що тебе чекала".

Panie:

Тече річенька
Невеличенька,
Схочу – перескочу.

Віддайте мене,
Моя матінко,
За кого я схочу.

 

 

8. Pierwsza kadrowa (sł. Tadeusz Ostrowski,
Wacław Kazimierz Łęcki, 1914, muz. nieznany)

 

Raduje się serce, raduje się dusza
Gdy Pierwsza Kadrowa na Moskala rusza

        Oj da, oj da dana, kompanio kochana
        Nie masz to jak pierwsza, nie!

Chociaż w butach dziury, na mundurach łaty
To Pierwsza Kadrowa pójdzie na armaty
        Oj da, oj da dana, kompanio kochana
        Nie masz to jak pierwsza, nie!

Chociaż do Warszawy mamy długą drogę
Ale przejdziem migiem, byle tylko w drogę

        Oj da, oj da dana, kompanio kochana
        Nie masz to jak pierwsza, nie!
A gdy się szczęśliwie zakończy powstanie
To Pierwsza Kadrowa gwardyją zostanie

        Oj da, oj da dana, kompanio kochana
        Nie masz to jak pierwsza, nie!

A więc piersi naprzód podniesiona głowa
Bośmy przecież Pierwsza Kompania Kadrowa

        Oj da, oj da dana, kompanio kochana
        Nie masz to jak pierwsza, nie!

9. Наливаймо, браття (Українська народна пісня)

 

Наливаймо, браття, кришталеві чаші,

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

Голівоньки наші!

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

Голівоньки наші!

 

Щоби Україна повік не плакала,

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала.

Щоби наша слава, козацькая слава,

Повік не пропала.

 

А козацька слава кровію полита,

Січена шаблями, рубана мечами,

Ще й сльозами вмита.

 

Січена шаблями, рубана мечами,

Ще й сльозами вмита.

 

Наливаймо, браття, поки ще є сили,

Поки до схід сонця, поки до походу

Сурми не сурмили.

Поки до схід сонця, поки до походу

Сурми не сурмили.

 

Наливаймо, браття, кришталеві чаші,

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

Голівоньки наші!

Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали

Голівонькинаші!

 

 

10. Marsz marsz Polonia (sł. Józef Wybicki, Władysław Ludwik Anczyc, 1863;
muz. wg ukraińskiej pieśni ludowej Oj, ne chodi Hrizju)

(https://www.youtube.com/watch?v=RCGnWudLjzY)

 

Rozproszeni po wszem świecie

Gnani w obce wojny,

Zgromadziliśmy się przecie

W jedno kółko zbrojne.

          Marsz, marsz Polonia,

          Nasz dzielny narodzie,

          Odpoczniemy po swej pracy

          W ojczystej zagrodzie.

Z wiosną zabrzmi trąbka nasza,

Pocwałują konie.

Sławą polskiego psałterza

Zabrzmią nasze bronie.

          Marsz, marsz Polonia,

          Nasz dzielny narodzie,

          Odpoczniemy po swej pracy

          W ojczystej zagrodzie.

Od Krakowa bitą drogą

Do Warszawy wrócim,

Co zastaniem resztę wroga

Na łeb w Wisłę wrzucim.

          Marsz, marsz Polonia,

          Nasz dzielny narodzie,

          Odpoczniemy po swej pracy

          W ojczystej zagrodzie.

Na królewski gród zhańbiony

Wzleci orlę białe,

Hukną działa, jękną dzwony,

Polakom na chwałę.

          Marsz, marsz Polonia,

          Nasz dzielny narodzie,

          Odpoczniemy po swej pracy

          W ojczystej zagrodzie.

Moskal Polski nie zdobędzie

Dobywszy pałasza

Hasłem naszym wolność będzie

O Ojczyzna nasza.

          Marsz, marsz Polonia,

          Nasz dzielny narodzie,

          Odpoczniemy po swej pracy

          W ojczystej zagrodzie.

 

 

11. Daleko, daleko (sł. Helena Mikucka, muz. Tadeusz Mikucki; Australia)