Літературно-мистецькі зустрічі
Оксана ЗУБ
«СВЯТО РОЯЛЮ» В ОБЛАСНОМУ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНОМУ МУЗЕЇ
ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО
25 травня 2017 року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулося «Свято Роялю». Імпреза була присвячена міжнародному Дню Європи, а також кільком ювілейним датам і видатним особистостям: 225-ій річниці з дня народження Саломеї Словацької та 110-ій річниці з дня народження польської письменниці Марії Данілєвіч, яка подарувала музею рояль. Свято проходило в рамках Міжнародного Дня Європи, яке відзначається у країнах Європейського Союзу, починаючи із 1949 року, а з 2003 року стало офіційним і в Україні (щорічно відзначається у третю суботу травня). Тому не випадково на ньому звучала музика українських і світових композиторів всіх епох: Шопена, Ліста, Шуберта, Верді, Скарлатті, Пуччіні, Скорика, Вериківського, Лисенка. До Салону Саломеї завітали «гості» – різноманітні музичні інструменти: скрипка, віолончель, флейта, бандура, гітара. Чудово звучала фортепіанна музика в поєднанні і з вокалом різних жанрів. Особливою родзинкою концерту став виступ Народної артистки України тернополянки Любові Ізотової. Музичні та вокальні твори вдало перепліталися із уривками листів Юліуша Словацького до матері, ролі яких виконали Оксана Зуб (завфондами музею) та Олексій Благодир (учень Кременецької школи-інтернат). Організатори виносять щиру подяку за співпрацю викладачам та студентам Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької , Кременецької гуманітарно-педагогічної академії та педагогічного коледжу, Кременецької школи мистецтв ім. Михайла Вериківського, настоятелю римо-католицького костелу св. Станіслава ксьондзу Лукашу Грохлі та представникам Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького в Кременці. «Свято Роялю» зібрало численну аудиторію творчої інтелігенції, освітян, працівників культури, студентства, представників влади і стало справжньою культурною подією в місті та регіоні.
ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ «МЕЛЬПОМЕНА В ПРОВІНЦІЇ».
ЗУСТРІЧ ДРУГА. В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО – АКТОРИ КРЕМЕНЕЦЬКОГО НАРОДНОГО САМОДІЯЛЬНОГО ТЕАТРУ ІЗ ФРАГМЕНТАМИ П'ЄС РІЗНИХ РОКІВ, РЕЖИСЕР ЛІЛІЯ ШЕВЧЕНКО.
Олена ГАСЬКЕВИЧ,
ст. науковий працівник музею
Юліуша Словацького
У Міжнародний день театру, 27 березня, в музеї Юліуша Словацького відбулася зустріч із акторами Кременецького Народного аматорського театру. Це – друга з циклу театральних зустрічей «Мельпомена в провінції».
У назві циклу закодовано роль провінційного театру як одного з основних факторів формування естетичних смаків публіки. Мельпомена – одна з міфічних древньогрецьких муз – покровителька театру. Театральне мистецтво – синтетичне. Воно вміщає елементи багатьох інших галузей творчості – музику, спів, танець, художнє мистецтво. Тому, протягом століть, саме на долю провінційного театру припала місія ознайомлення широких мас публіки із прекрасним, формування її естетичного світогляду.
Не випадково ці «Зустрічі» вже вдруге відбуваються в музеї Юліуша Словацького. Адже саме слово «музей» – походить від грецького «музеон» –обитель муз. Концепція музею Юліуша Словацького передбачає, що цей заклад має виконувати не лише експозиційну функцію, бути не лише центром міжнародної співпраці, він покликаний пропагувати різноманітні жанри і види мистецтва. За кільканадцять років своєї діяльності музей Юліуша Словацького дійсно став «обителлю муз». Тут, у Салоні Саломеї, звучить рояль, лунає поетичне слово та спів.
Нинішня «Театральна зустріч – 2017» із Кременецьким Народним аматорським театром була присвячена відображенню долі українського народу в драматургії і, надіємось, сприятиме вихованню поваги до звичаїв і традицій рідного краю, розуміння краси художнього слова. «Зустріч» супроводжувалась експонованою в «Салоні Саломеї» виставкою «З історії створення театру», що ілюструвала його діяльність та успіхи протягом багатьох десятиріч. Режисер театру – Лілія Шевченко ознайомила присутню молодь: студентів Кременецької академії ім. Тараса Шевченка, медичного училища ім. Арсена Річинського, учнів ліцею ім. У. Самчука й інших з життям Народного театру, його репертуаром, режисерами, що його очолювали в різні роки. Розповіла і про досягнення творчого колективу. Одним із найбільш значимих у цьому році став Диплом лауреата 1 ступеня Тернопільської обласної Тернопільської адміністрації, управління культури Тернопільської ОДА та Обласного методичного центру народної творчості, одержаний днями на обласному огляді колективів Шевченкового слова «Борітеся – поборете!». Серед 53 учасників огляду Кременецький народний аматорський театр виявився найкращим. Від презентував інсценізацію баллади Тараса Шевченка «Тополя».
Присутнім було продемонстровано фрагменти вистав з репертуару театру. Весело й зворушено сприйнявся виступ корифея театру Сергія Юрчука, що презентував жартівливу мініатюру із вистави «Бувальщина» за мотивами твору А. Велисовського «На чужий коровай очей не поривай».
Глядачі мали можливість побачити й конкурсну інсценізацію Шевченкової «Тополі». Це – один із ранніх творів Кобзаря, де відображено глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Актори – Віра Шуман, Світлана Кічата, Оксана Тарківська, Павло Левицький, Сергій Паланюк, Катерина Козачук, Яна Дубчак – мовою пісні й танцю розкрили зміст народної символіки та міфологічні метаморфози.
Згадані п’єси на українську тематику – далеко не єдині у творчому доробку театру. В його репертуарі: і комедія «Віддавали батька в прийми» (В. Канівець), і драма «Наймичка» (І. Карпенка-Карого), і багато інших.
Режисер театру Лілія Шевченко представила того дня і тих, хто є незаміним для функціонуквання театру, хоч і залишається за його лаштунками. Це – звукорежисер Роман Харамбура та художник-декоратор Віталій Чумакевич. Директор музею Тамара Сеніна інспірувала дискусію із присутніми акторами, що мала ширше запізнати присутніх із творчістю акторів-аматорів.
На завершення, в Міжнародний день театру, прозвучало вітальне слово режисеру та учасникам театралізованого дійства від начальника відділу культури, туризму, національностей та релігій Кременецької РДА – Лариси Антонюк і художнього керівника районного будинку культури – Володимира Дзюми. Були вручені грамоти.
«Театральні зустрічі» в музеї – це не лише популяризація сценічного мистецтва, а й розкриття талантів наших краян, людей, яких ми знаємо в обличчя, минаємося з ними на вулиці, їдемо з ними у громадському транспорті, контактуємо в повсякденному житті – на роботі чи під час навчання. Ці зустрічі дають нам можливість стати свідками їх сценічного преображення – вони розкриваються перед глядачами новими гранями, проживаючи за короткий період декілька життів.
Літературна зустріч з учнями Кременецької школи-інтернат у музеї
«ПОЕЗІЯ – ЦЕ ІСКОРКА ІЗ КРЕМЕНЮ»
Ведучі вечора – наукові співробітники музею: Наталя Перескокова (поетеса) і Наталя Бранцевич (акомпаніатор). 10 березня 2017 р.
ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ - 1:
«МЕЛЬПОМЕНА В ПРОВІНЦІЇ...»
в Києві було присвячено відео-презентацію п’єси Лілії Шевченко «Струни серця. 14 лютого 2017 року в Музеї Юліуша Словацького започатковано цикл театральних зустрічей. Перша імпреза відбулася в рамках святкування третьої річниці Революції Гідності. Їй та Героям «Небесної сотні», що загинули на Майдані
Демонстрування вистави супроводжувалося зустріччю з акторами Кременецького народного аматорського театру та виконанням ними деяких фрагментів «вживу». Коментувала постановку вистави Лілія Шевченко, яка, до речі, є і режисером цього театру.
IX МІЖНАРОДНІ ЛіТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ЗУСТРІЧІ «ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР – 2013»
Вихованці Кременецького дитячого садочку №3 в гостях у музеї Юліуша Словацького. Перший дотик до творчості поета...
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
| |
 |
СИЛУЕТИ СРІБНОГО ВІКУ
Оксана ЗУБ,
головний зберігач фондів
музею Ю. Словацького
Кременчани вже добре знають про творчу плідну співпрацю між колективом літературно-меморіального музею Юліуша Словацького та волонтерами Київської асоціації «Новий Акрополь». Люди, а це здебільшого молодь, що об’єдналися у це волонтерське співтовариство, - виняткові у наш прагматичний час. Вони щоліта, кілька років поспіль, безкорисливо працюють у Кременецькому ботанічному саду, віддаючи свою силу, серце і душу на благо нашого міста. І так само щоразу організовують у нашому музеї творчі зустрічі: музичні, поетичні вечори, художні виставки. В гостинному Салоні Саломеї завдяки молодим волонтерам вже експонувались виставки, присвячені Івану Франку, Максиміліану Волошину; звучало високе поетичне слово Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса; линули пісні у виконанні Соломії Крушельницької, читалися лекції про представників світової культури різних епох.
А в останню п’ятницю липня у приміщенні музею Юліуша Словацького відбувся музично-поетичний вечір «Силуети срібного віку», організований музейниками спільно з акропольцями і творчою молоддю Кременця. Як завжди, склалася особлива атмосфера: на фоні тремтливих мелодій звучали перлини філософської, пейзажної та любовної лірики поетів початку ХХ століття, романси; спілкування між виступаючими та слухачами було приємним і корисним. Із вступним привітальним словом до присутніх звернулася директор музею Тамара Сеніна, налаштувавши всіх на романтичний настрій. Тепло і доброта , особлива одухотвореність її виступу відобразили щиру радість від нової зустрічі із нашими юними друзями.
… М’який літній вечір наче був заодно з нами – легенький вітерець тихо гойдав завіси, хвилями вдихаючи у прочинені вікна пахощі напередодні скошеної трави та сухого зілля, вплітаючи їх у поетично-музичну канву. Неможливо було залишитися байдужим до справжніх перлин російського культурного Ренесансу, створених творчим генієм цілого сузір’я талановитих гуманітаріїв – В. Брюсова, К. Бальмонта, О. Блока, М. Гумільова, А. Ахматової, О. Мандельштама, Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої, С. Єсєніна, В. Маяковського та інших. До того ж у майстерному виконанні учасників-декламаторів: Євгена Данилова, Олени Петренко, Тетяни Горобей, Оксани Муравської, Валентини Мефоденко, Максима Романенка, Олександра Литвиненка та вокалісток: Наталії Ніколаєнко і Лілії Бондаренко у супроводі гітариста Олександра Солодкова. Ведучими вечора виступили Арсеній Прозоров та Ірина Ільїна, а режисером-постановником була Ніна Каменщикова. Цим молодим людям вдалося оригінально передати гармонію між звуком і змістом, естетичним та прагматичним, філософським та емоційним началами, легендарно-міфічними нюансами та новими, сміливими експериментальними ідеями, характерними для естетики «срібного століття».
Рівноцінними по силі відтворення почуттів та емоційного впливу на слухачів були виступи і молодих талановитих кременчан – учасників творчого вечора. Вдячними оплесками зустріли у залі гру на фортепіано Єлизавети Ушакової – володарки Золотого диплому – переможниці ХХІ Всеукраїнського юніорського музичного конкурсу в м. Ніжин, студентки музичного відділення Кременецького гуманітарно-педагогічного факультету ім. Т. Шевченка та гітариста Андрія Слюсаренка – студента цього ж вузу. Автор-виконавець Роман Левандовський – дипломант обласного пісенного конкурсу «Окрилені піснею» та міжнародних українсько-польських конкурсів також здобув прихильність молодіжної публіки завдяки своїй безпосередності та щирості. Із декламацією власних поезій виступила перед присутніми і директор музею Тамара Сеніна, викликавши неабияку зацікавленість у аудиторії.
Атмосфера одухотвореності, високої поезії, щирості, взаєморозуміння захопила всіх учасників дійства. Мрійливими силуетами «срібного віку» промайнули імена його творців, зливши з Душею Миру, Вічної Жіночності, Краси і Любові, перекинувши місток пам’яті у день нинішній, знаходячи відгук і у наших серцях.
|
Кременецькі репери у музеї Словацького
Наталя ПЕРЕСКОКОВА (18.05.2012) |
 |
Є дні, коли в музеї Юліуша Словацького відбувається особливе злиття української поезії, прози і музики. Це – літературні зустрічі з участю людей, закоханих у слово, різного віку і рівня.
Aртем ПЕРЕСКОКОВ
Ігор ДІДУК
2012 рік
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…
Тамара СЕНІНА
Літературно-мистецькі зустрічі «Останній день зими», що кожного року наприкінці лютого проходять у Кременці, вже в котрий раз відбулися в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.
Його організатори – представники Галицько-Волинського братства: Іван Потій (член Національної спілки письменників України, засновник братства) та Ольга Біркова (пісняр-бард, ведуча цих зустрічей). Співорганізатор – колfont-family: span style=nbsp;туди, де народились круті відчуття.font-family: nbsp;ектив музею.
Кожен «Останній день зими» – це своєрідний фестиваль творчої інтелігенції Галичини та Волині, які з’їжджаються до Кременця з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Волинської областей, з Києва та інших міст України. Цього разу зустріч нагадувала вечір-реквієм, присвячений пам’яті колег по перу, які відійшли у вічність протягом 2011 – на початку 2012 року.
Гаврило Чернихівський (м. Кременець) - член Національної спілки письменників України, історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат кількох літературних премій; Варвара Грень (с. Горинка) – поетеса, репресована, у 40-50-их роках відбувала покарання в таборах сталінського режиму; Аркадій Пономаренко (м. Кременець) – особливо обдарований музикант-гітарист, пісняр; Сергій Митрофанов (с. Білокриниця) – талановитий поет-пісняр, музикант, художник; Микола Гнений (Тилявка – Кременець) – технічний спеціаліст, проте мав душу поета, був спонсором багатьох таких зустрічей, сприяв розвитку талантів. Для них звучали найкращі слова, поезії, пісні, подаровані друзями, однодумцями, шанувальниками їх талантів.
СОФІЯ БУНЯК. ДУМКИ ПІД РІДНИМ НЕБОМ
Наталя ПЕРЕСКОКОВА
Зустріч, що відбулася в музеї із Софією Буняк (родом із села Грибова колишнього Кременецького повіту, нині Ланівецького району), стала однією з тих, про яку говорять: незабутня. І це насправді так.
Перед нами відкрилося життя людини, сповнене великого драматизму. Середня школа в Ланівцях (1949), перший курс історико-філологічного факультету Львівського педагогічного інституту, переслідування органами КДБ і... арешт та ув'язнення,
жахіття в сибірських таборах. Софію звинуватили в націоналізмі. Через кілька років заслання повернулася додому, одружилася з москвичем – товаришем по засланні. Відтоді проживає в Москві. Тут разом з іншими українцями заснувала українську громадську організацію «Славутич», що об'єднала творчість багатьох поетів-співвітчизників у Москві, по сьогоднішній день веде активну просвітницьку та громадську діяльність. Кожного року приїжджає на Батьківщину, в Ланівці, де у 90-тих роках, брала активну участь у відвоюванні незалежності України. В Ланівцях вийшли її перші книжки «Чаєчка» та «Світло погаслої зірки». В в альманасі «Тернопільщина» надрукували добірку її віршів. У Києві в 2000 році, у видавництві «Криниця», вийщла у світ повість «Одіссея Ольги Горошко», у 2001 році – збірка поезій
«Зірки на долонях». Поетеса нагороджена медаллю «10 років Незалежності України» та іменним годинником від президента Леоніда Кучми. Нині Софія Буняк – член спілок письменників Росії та України.
Софія БУНЯК
РІДНА ЗЕМЛЯ
Пp style=span style=span style=, times;, times;font-family: ожовкле листя – біля віконця,
Летять листочки – маленькі сонця.
Вкривають землю і зогрівають,
І тихо-тихо її благають:
- Наша матусе, прийми, прийми нас,
Бо вітер гонить кудись повсяк час,
А ми – з тобою, ми – твої діти,
Наша єдина, у тобі – сила.
Ти не жени нас, землице мила,
Без тебе , земле, не жить, не бути,
Згинем під снігом десь на розпутті…
І тихо-тихо земля сказала:
- О, я так довго на вас чекала!
Тепер ми разом, ми не загинем,
Страшні морози лиш на чужині...
ПОЕЗІЯ
У мертвої вже матері благав…
Я не пишу, я – виливаю душу:
Тривоги, роздуми, печалі – на папір!
Не можу не писати, хочу! Мушу!
А відпочину потім, коло зір.
Якби ж від себе – і десь на край світу,
Де крім блакиті неба – ні душі…
Згубитись в маках і радіти літу,
Забути геть про осені дощі,
Про зиму, що вже шаблю з льоду точить,
Про снігопад, холодний, наче ртуть,
Не страшно вже. Ніщо не заморочить
Поету голову, не втисне в серце лють.
Нехай стою до вівтаря далеко,
Та все ж тягну туди ятріючі долоні,
Прийде весна, і принесе лелека
Нову зорю, що в небі не схолоне –
Стече рядками в зошиті простому,
Його сторінки розгорне хтось – і заплаче…
Тоді відроджусь я і повернусь додому –
Моя поезія когось зігріє, значить…
ПРОТЯГ
Чорні хмари. Білий дзвін.
Запада відлуння в душу.
Терпне гордість, бо з колін
Все поклони бити мушу.
Випадаю з колії,
Та чекаю, все ж, блакиті.
Підіймають на крилі
Снігом вкриті щастя миті.
Непідвладні почуття.
Диким терном нерви скуті.
Клубком сірим співчуття
Задрімало на покуті.
Кисень новий набираю –
Треба виплигнути з шкіри.
Та чи вдасться, я не знаю,
Затулити протяг, діри…
День Української писемності
РІК, ЩО ЗАЛИШИВСЯ В МИНУЛОМУ…
Оглядаючись на прожитий 2011 рік, аналізуємо реалізацію наших задумів у ньому. Безперечно, як і кожен із попередніх, він залишив по собі певний слід. Слід, який ми щоразу сприймаємо як своє утвердження. Якщо для звіту – то це сухі цифри і терміни. Якщо ж для розмови із співбесідником – то це цікаве і розмаїте життя нашого колективу.
Музей і надалі продовжував працювати в напрямках: екскурсійному, науково-дослідному, експозиційному, виставковому, видавничому, науково-освітньому, накопичення фондів. А це, в загальному, сприяло дальшій популяризації життя і творчості Юліуша Словацького, зміцненню дружніх відносин між музеями України і Польщі, взаємообміну досвідом між ними та представниками окремих наукових інституцій, вищих учбових закладів, навчально-освітніх установ обох країн.
«Діалог двох культур - 2011»
Пам’ятні події минулого року це – традиційні міжнародні українсько-польські літературно-мистецькі зустрічі «Діалог двох культур», проведені літературно-меморіальним музеєм Юліуша Словацького спільно з Національним Музеєм Землі Перемишльської із міста Перемишль (РП). Це – участь у «Діалозі» Героїв України: класика української літератури Дмитра Павличка і легенди сучасного музейного світу, директора Львівської національної картинної галереї Бориса Возницького, представника секретаріату Президента Польщі пані Анетти Стжелецької, начальника відділу Міністерства культури і Національної Спадщини РП Марека Малюхніка, голови фундації «Допомога полякам на Сході» Анни Іваняк, відомих у Польщі члена спілки письменників РП, поета, заслуженого діяча Маріуша Ольбромського, кандидата наук, мистецтвознавця Уршулі Ольбромської, видатного польського художника Анджея Рисяка, відомих в Україні науковців: доктора філологічних наук Євгена Нахліка, кандидата історичних наук Василя Воляника та інших знаних в обох країнах письменників і літераторів, науковців і викладачів вищих учбових закладів України й Польщі.
Учасники "Діалогу двох культур - 2011" в день відкриття пам'ятного знаку на могилі Ірени Сандецької - найактивнішого діяча польської культури в Кременці у ХХ столітті. 5.09. 2011 р.
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ
В МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО
(9.10.2011 р.)
«НОВИЙ АКРОПОЛЬ» ІЗ ВАСИЛЕМ СТУСОМ
У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО
Тамара СЕНІНА
Зустріч що відбулася в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці, залишила в серці хвилюючі спогади. Організована з ініціативи волонтерів, які приїхали з Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Львова, Харкова, інших міст, вона була присвячена 20-річчю від Дня Незалежності України, 20-ій річниці діяльності в Україні Міжнародної Асоціації «Новий Акрополь», 10-ій ювілейній екологічній акції у Кременецькому ботанічному саду.
В центрі перелічених подій, протягом усього вечора перебувала постать Василя Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця, одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України.
Подібні літературно-мистецькі зустрічі з волонтерами Асоціації «Нового Акрополя» з центром у Києві, що уже в шостий раз відбулися в музеї, стали уже своєрідною історією, новою сторінкою в його житті. Адже тут протягом 2006-2010 років уже звучало в їх виконанні слово Юліуша Словацького напередодні його 200-річчя, Івана Франка, оживали герої «Лісової пісні» Лесі Українки, відбувалося «знайомство» з мудрецями Сходу, Греції, Египту, Індії, Тибету: Есхілом, Платоном, Сократом, Гомером, Арістотелем. Цкавим було пізнання творчості Омара Хайяма – персидського поета, філософа, математика, астронома, астролога.
, serif; color: black; font-size: 12pt;strongtext-align: justify;/span
Оксана ЗУБ
«Свято Роялю» в Обласному літературно-меморіальному
музеї Юліуша Словацького
25 травня цього року в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького відбулося «Свято Роялю». Імпреза була присвячена кільком ювілейним датам і видатним особистостям: 225-ій річниці з дня народження Саломеї Словацької та 110-ій річниці з дня народження польської письменниці Марії Данілєвіч, яка подарувала музею рояль. Свято проходило в рамках Міжнародного Дня Європи, яке відзначається у країнах Європейського Союзу, починаючи із 1949 року, а з 2003 року стало офіційним і в Україні (щорічно відзначається у третю суботу травня). Тому не випадково на ньому звучала музика українських і світових композиторів всіх епох: Шопена, Ліста, Шуберта, Верді, Скарлатті, Пуччіні, Скорика, Вериківського, Лисенка. До Салону Саломеї завітали «гості» – різноманітні музичні інструменти: скрипка, віолончель, флейта, бандура, гітара. Чудово звучала фортепіанна музика в поєднанні і з вокалом різних жанрів. Особливою родзинкою концерту став виступ Народної артистки України тернополянки Любові Ізотової. Музичні та вокальні твори вдало перепліталися із уривками листів Юліуша Словацького до матері, ролі яких виконали Оксана Зуб (завфондами музею) та Олексій Благодир (учень Кременецької школи-інтернат). Організатори виносять щиру подяку за співпрацю викладачам та студентам Тернопільського музичного училища ім. Соломії Крушельницької , Кременецької гуманітарно-педагогічної академії та педагогічного коледжу, Кременецької школи мистецтв ім. Михайла Вериківського, настоятелю римо-католицького костелу св. Станіслава ксьондзу Лукашу Грохлі та представникам Товариства польської культури ім. Юліуша Словацького в Кременці. «Свято Роялю» зібрало численну аудиторію творчої інтелігенції, освітян, працівників культури, студентства, представників влади і стало справжньою культурною подією в місті та регіоні.