UkrainianPolishRussian

НЕЗНАНИЙ ШЕВЧЕНКО

Друк PDF

 

   Перші березневі дні в Україні традиційно вважаються Шевченківськими. У навчальних закладах, громадських організаціях, закладах культури відбуваються урочистості, присвячені Дню народження Т. Г. Шевченка, декламуються вірші, виконуються пісні, організовуються виставки.

   І традиційно говорять про поета як про світоча нашої культури, генія, пророка, батька нації, чиї твори є актуальними і в наш час, державотворчі ідеї активно впроваджуються в незалежній Україні, палке слово звучить і кличе до нових звершень. Але раніше мало говорили про іншу, людську, особисту сторону його життя. Радянське літературознавство «виліпило» з постаті Кобзаря потрібний тодішній ідеологічній машині образ непримиренного революціонера-борця та затятого атеїста. Перед читачами замовчувались ліричні поезії і романтичні прозові твори, що відкривали його справжню душу.

   Нещодавно в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в Кременці був організований «Літературний салон» на тему «Незнаний Шевченко». Аудиторію склали поціновувачі творчості поета: працівники культури, музейники, викладачі, студенти Кременецького медичного училища, творча інтелігенція міста.

   Директор музею Тамара Сеніна, відкриваючи вечір, провела паралелі між життєвими і творчими шляхами Тараса Шевченка та Юліуша Словацького, вказала на подібність обдарувань і доль.

   Головний зберігач фондів музею Оксана Зуб відкрила учасникам зустрічі нові цікаві, раніше не знані відомості про Шевченка, викладені в книзі «Незнайомий вам Тарас Шевченко». Автором її є Володимир Сиротенко-Вербицький (9.04 1941, Чернігів) – правнук Миколи Вербицького – автора українського гімну «Ще не вмерла Україна», друга останніх днів Тараса Шевченка. Сюжет книги побудований на спогадах бабусі автора – Євгенії Львівни Куліш-Вербицької – онуки Пантелеймона Куліша, невістки Миколи Вербицького, посестри Миколи Вороного. Крім того, бабусині розповіді автор ретельно перевіряв за стародруками в найбільших бібліотеках та архівах Союзу, куди мав змогу їздити, поєднуючи службові відрядження і пошукову роботу.

   Науковий працівник Наталя Перескокова розповіла присутнім про жінок, близьких серцю поета і повязаних із його долею. Оксана Коваленко, Варвара Рєпніна, Ганна Закревська, Агата Ускова, Лукерія Полусмак… Історія зберегла імена цих та інших представниць прекрасної статі, які залишили слід в серці та творчості поета. На жаль, його мрія про сімейне щастя, родинний затишок, діточок залишилась маревом. Але закохувався Кобзар багато разів, кохали і його.

   Під час літературної зустрічі «Незнаний Шевченко» в музейному салоні звучала поезія і музика. Марія Мазовіта – режисер драматичного театру Кременецького районного будинку культури – виступила з декламацією уривків творів Тараса Шевченка «Пророк», «Марія» та «Княжна». Інструментальний дует (фортепіано, віолончель) в складі наукового працівника музею Наталії Бранцевич та учасниці Кременецького симфонічного оркестру Світлани Кравчук представив присутнім романси «Зоре моя вечірняя», «Думи мої», «В гаю-гаю вітру нема». Учениця Кременецького ліцею ім. Уласа Самчука Анастасія Іванова у супроводі бандури виконала пісню на слова Тараса Шевченка.

   В ході вечора учасникам також була продемонстрована виставка «Тарас Шевченко… Він з епохи романтиків», присвячена 205-тій річниці від дня народження поета. На виставці були представлені краєзнавчо-дослідницькі матеріали на тему «Тарас Шевченко. Дорогами нашого краю», копії акварелей, виконаних поетом в Почаєві, фотодокументи, книги, енциклопедії, буклети, вишивки та інші цікаві експонати.

   На завершення «Літературного салону» виступила викладач української літератури Кременецького медучилища Лідія Мишаківська. Від імені студентської молоді наставник звернулася зі словами подяки організаторам за цікаву неординарну зустріч та інтелектуальну атмосферу.

 

Головний зберігач фондів музею         Оксана ЗУБ