UkrainianPolishRussianEnglish

Spotkanie literackie i artystyczne

повернутися до змісту 

 

PRZEDSTAWICIELE WŁADZ OBWODU TARNOPOLSKIEGO WZIĘLI UDZIAŁ
W TRWAJĄCYM W LUBLINIE EUROPEJSKIM TYGODNIU INNOWACJI

7Współpraca transgraniczna Ukraina – Polska jest jednym z prioritetów polityki integracji Ukrainy z systemem europejskim. Sprawie tej służą wymiany roboczych wizyt władz regionalnych. 7 listopada 2017 roku takie spotkanie odbyło się w Lublinie. Przedstawiciele władz obwodu Tarnopolskiego na czele z Przewodniczącym Rady Obwodowej Wiktorem Owczarukiem i Naczelnikiem Obwodowej Administracji Państwowej Stepanem Barną wzięli udział w trwającym w Lublinie Europejskim Tygodniu Innowacji. 23435149 1112570518846532_4725459495565632245_n

   

Satysfakcjonującym jest to, że w ramach wizyty była poruszona też sprawa rozwoju działalności muzeów. Tego dnia została podpisana Umowa o współpracy Muzeum Narodowego w Lublinie z muzeami obwodu Tarnopolskiego: Krajoznawczym Muzeum Obwodowym, Obwodowym Muzeum Sztuki, oraz Obwodowym Muzeum Biograficznym Juliusza Słowackiego w Krzemieńcu. Strony uzgodnili program współpracy na lata 2017-2020 celem realizacjiwspólnych projektów. Pod czas podpisania Umowy strona polska reprezntowała była przez Pani Dyrektor Lublińskiego Muzeum Narodowego Katarzynę Mieczkowską, a strona ukraińska – przez Pani Dyrektor Muzeum Juliusza Słowackiego – Tamarę Sieniną.

   Na zdjęciu: Delegacja z obwodu Tarnopolskiego na czele z Przewodniczącym Rady Obwodowej Wiktorem Owczarukiem i Naczelnikiem Obwodowej Administracji Państwowej Stepanem Barną pod czas podpisania protokolu w Lublinie. 7 listopada 2017.
Na zdjęciu: Tamara Sienina (dyrektor Muzeum Juliusza Słowackiego), Katarzyna Mieczkowska (dyrektor Muzeum Lublińskiego), pod czas podpisania Umowy. 7 listopada 2017, Lublin

 


повернутися до змісту 

Spotkanie literackie w Muzeum  z uczniami krzemienieckiej szkoły z internatem  
"POEZJA - TO ISKRA Z KRZEMIENIA"

  Prowadzące - pracownicy merytoryczni Muzeum: Natalia Pereskokowa (poetka) i Natalia Brancewicz (akompaniatorka).

 

11 12   13  14 




  

Оксана ЗУБ

"Święto Fortepianu w Muzeum Juliusza Słowackiego"


   

1

W maju 2017 roku w Muzeum Juliusza Słowackiego w Krzemieńcu odbyła się teatralizowana impreza "Święto Fortepianu", poświęcona 225-j rocznicy urodzin  Salomei Słowackiej oraz 110-j rocznicy urodzin Marii Danilewicz, która podarowala dla Muzeum ten  muzyczny instrument.
W Salonie Salomei rozbrzmiewały pieśnie, arie operowe, romanse polskich, ukraińskich i innych europejskich kompozytorów różnych czasów. Wykonywali  je studenci i uczniowie zakladów edukacji muzycznej Krzemieńca i Tarnopola. Glownym wydarzeniem była prezentacja utworów Fryderyka Chopina w   wokalnym wykonaniu Artystki Narodowej Lubow Izotowej.

  

2 3 4 5 6 7 8 9


Spotkania teatralne – 1:

DSC05710


„Melpomena na prowincji…”
14 lutego 2017 roku, w Muzeum Juliusza Słowackiego zapoczątkowano cykl spotkań teatralnych. Tym razem było to spotkanie z reżyserem oraz aktorami Krzemienieckiego teatru amatorskiego.
Impreza odbywała się w okresie obchodów 3 rocznicy Rewolucji Godności.

Prezentowane było nagranie filmowe sztuki „Struny serca” (autor i reżyser Lilia Szewczenko), poświęconej Rewolicji Godnośći. Fragmęty sztuki odtwarzane były „na żywo”.



DSC05716 DSC05722 DSC05695 


IX МІЖНАРОДНІ ЛіТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКІ ЗУСТРІЧІ «ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР – 2013» 

Вихованці Кременецького дитячого садочку №3 в гостях у музеї Юліуша Словацького. Перший дотик до творчості поета...

DSC09102 DSC09105

DSC09090 DSC09092
DSC09093   DSC09095
DSC09097 DSC09098
DSC09101 DSC09102
DSC09105  DSC09108

100


СИЛУЕТИ СРІБНОГО ВІКУ 

 

Оксана ЗУБ,

головний зберігач фондів

музею Ю. Словацького

DSC09023 DSC09015

    Кременчани вже добре знають про творчу плідну співпрацю між колективом літературно-меморіального музею Юліуша Словацького та волонтерами Київської асоціації «Новий Акрополь». Люди, а це здебільшого молодь, що об’єдналися у це волонтерське співтовариство, -  виняткові у наш прагматичний час. Вони щоліта, кілька років поспіль, безкорисливо працюють у Кременецькому ботанічному саду, віддаючи свою силу, серце і душу на благо нашого міста. І так само щоразу організовують у нашому музеї творчі зустрічі: музичні, поетичні вечори, художні виставки. В гостинному Салоні Саломеї завдяки молодим волонтерам вже експонувались виставки, присвячені Івану Франку, Максиміліану Волошину; звучало високе поетичне слово Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса; линули пісні у виконанні Соломії Крушельницької, читалися лекції про представників світової культури різних епох. 

А в останню пятницю липня у приміщенні музею Юліуша Словацького відбувся музично-поетичний вечір «Силуети срібного віку», організований музейниками спільно з акропольцями і творчою молоддю Кременця. Як завжди, склалася особлива атмосфера: на фоні тремтливих мелодій звучали перлини філософської, пейзажної та любовної лірики поетів початку ХХ століття, романси; спілкування між виступаючими та слухачами було приємним і корисним. Із вступним привітальним словом до присутніх звернулася директор музею Тамара Сеніна, налаштувавши всіх на романтичний настрій. Тепло і доброта , особлива одухотвореність її виступу відобразили щиру радість від нової зустрічі із нашими юними друзями.

… М’який літній вечір наче був заодно з нами – легенький вітерець тихо гойдав завіси, хвилями вдихаючи у прочинені вікна пахощі напередодні скошеної трави та сухого зілля, вплітаючи їх у поетично-музичну канву. Неможливо було залишитися байдужим до справжніх перлин російського культурного Ренесансу, створених творчим генієм цілого сузір’я талановитих гуманітаріїв – В. Брюсова, К. Бальмонта, О. Блока, М. Гумільова, А. Ахматової, О. Мандельштама, Б. Пастернака, М. Цвєтаєвої, С. Єсєніна, В. Маяковського та інших. До того ж у майстерному виконанні учасників-декламаторів: Євгена Данилова, Олени Петренко, Тетяни Горобей, Оксани Муравської, Валентини Мефоденко, Максима Романенка, Олександра Литвиненка та вокалісток: Наталії Ніколаєнко і Лілії Бондаренко у супроводі гітариста Олександра Солодкова. Ведучими вечора виступили Арсеній Прозоров та Ірина Ільїна, а режисером-постановником була Ніна Каменщикова. Цим молодим людям вдалося оригінально передати гармонію між звуком і змістом, естетичним та прагматичним, філософським та емоційним началами, легендарно-міфічними нюансами та новими, сміливими експериментальними ідеями, характерними для естетики «срібного століття».

Рівноцінними по силі відтворення почуттів та емоційного впливу на слухачів були виступи і молодих талановитих кременчан – учасників творчого вечора. Вдячними оплесками зустріли у залі гру на фортепіано Єлизавети Ушакової – володарки Золотого диплому – переможниці ХХІ Всеукраїнського юніорського музичного конкурсу в м. Ніжин, студентки музичного відділення Кременецького гуманітарно-педагогічного факультету ім. Т. Шевченка та гітариста Андрія Слюсаренка – студента цього ж вузу. Автор-виконавець Роман Левандовський – дипломант обласного пісенного конкурсу «Окрилені піснею» та міжнародних українсько-польських конкурсів також здобув прихильність молодіжної публіки завдяки своїй безпосередності та щирості. Із декламацією власних поезій виступила перед присутніми і директор музею Тамара Сеніна, викликавши неабияку зацікавленість у аудиторії.

Атмосфера одухотвореності, високої поезії, щирості, взаєморозуміння захопила всіх учасників дійства. Мрійливими силуетами «срібного віку» промайнули імена його творців, зливши з Душею Миру, Вічної Жіночності, Краси і Любові, перекинувши місток пам’яті у день нинішній, знаходячи відгук і у наших серцях.

DSC09019 DSC09024 DSC09026

DSC09027 DSC09029 DSC09043

DSC09045 DSC09049 DSC09050 

DSC09053 DSC09060 DSC09064

DSC09067 DSC09069 DSC09071

DSC09072 DSC09084 DSC09088

100


Кременецькі репери у музеї Словацького

 Наталя ПЕРЕСКОКОВА 

(18.05.2012)

                                            20

21

    

Są dni, gdy w Muzeum Juliusza Słowackiego w sposób szczególny łączą się ukraińska poezja z prozą i muzyką. Jedno z takich spotkań literackich, w których zazwyczaj biorą udział zakochani w słowie ludzie w różnym wieku i o różnych zamiłowaniach, odbyło się niedawno z krzemienieckimi

22

raperami Artemem Pereskokowym i Igorem Didukiem – studentami anglistyki i biologii Instytutu Humanistyczno-Pedagogicznego im. T. Szewczenki w Krzemieńcu. Twórczość chłopców, ich umiejętność obcowania z rówieśnikami ,przy pomocy muzyki zyskały im setki fanów i wielbicieli. Raperzy dostają zaproszenia na koncerty i młodzieżowe imprezy, konkursy-festiwale muzyki rapowej- zarówno w Krzemieńcu, jak też we Lwowie, Łucku, Nowowołyńsku. W muzealnym salonie pani Salomei występy chłopców – własne rapowane wiersze o miłości, poszukiwaniu sensu istnienia, odpowiedzialności za możliwość dokonania społecznych zmian dla dobra całego narodu – przyjęto z zaciekawieniem i oklaskami.

Aртем ПЕРЕСКОКОВ

СТАНЕТЬСЯ  ПОТІМ

Ти знаєш, я зараз один на самоті… 
Пишу не останню історію у своєму житті. 
Яка вона буде? Не знаю:  може – весела,  може – сумна.  
Але повір, що вона з мого життя.  
Всі особисті проблеми зашифровані в статусах. 
Все що робиться, повір, веде до кращого. 
Сьогодні бачиш ти світ чорно--білою масою,  
Завтра на крилах до мрії ти полетиш поміж простором.  

z 5994f075

Господи, я дякую за те, що ти даєш кожен день мені ,  
Я дякую за посмішки, що линуть до мене крізь тінь мого міста 
Я бачу чисті обличчя без фальші, що не «читають моралі», 
А далі я бачу світло, що кличе мене.  
Це мій дім, куди вертаюся кожен день -  
Тільки там я знайду свій щирий спокій.  
Ну а що не було сьогодні - станеться потім! 

 

Приспів: 
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Ну а все, що не було сьогодні - станеться потім! 
Лечу до неба - мені так треба ! 
Подивитися в очі, що напроти. 
А що не було сьогодні – станеться потім! 

 

Посиди тихо. Давай порахуємо зорі,  
Давай забудем про горе, що завдавали слова, 
Послухаєм мелодію що полюбила душа,  
Підемо  туди, де народились круті відчуття. 
Для мене моє життя не полягає в тому,  24
Щоб набухатись, накуритися і п’яним прийти додому…  
А кайф від того, коли поділяєш дорогу з друзями,  
З людиною, яку можна називати коханою.  
Так приємно відчувати подих теплого вітру… 
Крізь мегаполіс прориватися в надії побачити ту постать одну,  
Що серцю мила, сказати теплі слова. ..так життя красиве! 
Знай це,  вір у себе, у свої сили! 
В свої почуття! Слухай своє серце, 
Що виграє мелозвучнії ноти,  
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Ну а все, що не було сьогодні – станеться потім!
 

 

Приспів:
Знаєш, в житті кожної людини рано чи пізно виникає  питання:   
чому доля одного  винагороджує, а над іншим просто сміється?  
Знущається? Пригнічує? 
Відповідь проста: ми самі творимо свою долю. Яка б вона не була,  
вона наша! Але , потрібно докласти чималих зусиль, щоб отримати те,  
чого ти хочеш! 
На все свій час, на все своя воля! 
Ми один раз живем…  
Лечу до неба - мені так треба ! 
Подивитися в очі, що на проти: 
А що не було сьогодні - станеться потім! 
Ну а що не було сьогодні - станеться потім! 
 

 Ігор   ДІДУК


НАШЕ ЖИТТЯ
 
Життя - це стежина, по якій завжди ідеш,  
Тож рухайся ти далі і бери, що береш.  
Ніколи ти не стій, а продовжуй іти,  
У цьому житті шукай своєї мети.  

25

Іду по дорозі, тут я всюди бачу гнів,  
Він створений був нами, і більше ніким.  
Так, люди стали злими, не такими як колись,  
Ця влада, мабуть, хоче, щоб ми перевелись.  
Ми мусим виживати у цім важкім житті,  
Долати перешкоди, давати шлях меті.  
І рухатися далі по українській землі,  
Бо можемо все, втратити, що маємо в житті.  
Не слухати нікого, просто йти по вогні,  
Йти до кінця по дорозі, до своєї мети.  
Не зважать ні на кого, добиватись свого,  
Щоб мати потім усе, чого хотіли завжди.  
Щоб життя наше завжди було повне краси.  
Та тільки не таким як зробила нам його наша влада.  26
Ми здолаємо перешкоди, і будемо йти до кінця,  
Тому що ми знаємо – у нас є мета.  
Страшенно вибачаюсь, що не був я патріотом, 
Та прощення зараз прошу в української землі. 
І мета моя єдина, щоб жили ми у добрі, 
Щоб здійснилися бажання, замість лютого повстання. 
Вже набридли ці розмови про життя в моїй країні, 
Наша влада обіцяє, що життя стане красивим, 
Але змін ми все ж не бачимо і ще довго нам до них, 
Тільки чуємо молитви, під покровом золотих. 
Я не можу це терпіти, так дивитися на все, 
Як руйнується країна, наша мати Україна. 
І не здамся я ніколи, буду йти завжди вперед, 
Тому що бачити я хочу країни злет. 
Я долаю перешкоди, я іду через літа, 
Тому що я добре знаю – у мене є мета

повернутися до початку


2012 рік

«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ЗИМИ»…

 Тамара СЕНІНА

Літературно-мистецькі зустрічі «Останній день зими», що кожного року наприкінці лютого проходять у Кременці, вже в котрий раз відбулися в літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького.

Його організатори – представники Галицько-Волинського братства: Іван Потій (член Національної спілки письменників України, засновник братства) та Ольга Біркова (пісняр-бард, ведуча цих зустрічей). Співорганізатор – колfont-family: span style=nbsp;туди, де народились круті відчуття.font-family: nbsp;ектив музею.

Кожен «Останній день зими» – це своєрідний фестиваль творчої інтелігенції Галичини та Волині, які з’їжджаються до Кременця з Тернопільської, Львівської, Рівненської, Волинської областей, з Києва та інших міст України. Цього разу зустріч нагадувала вечір-реквієм, присвячений пам’яті колег по перу, які відійшли у вічність протягом 2011 – на початку 2012 року.

Гаврило Чернихівський (м. Кременець) - член Національної спілки письменників України, історик, краєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат кількох літературних премій; Варвара Грень (с. Горинка) – поетеса, репресована, у 40-50-их роках відбувала покарання в таборах сталінського режиму; Аркадій Пономаренко (м. Кременець) – особливо обдарований музикант-гітарист, пісняр; Сергій Митрофанов (с. Білокриниця) – талановитий поет-пісняр, музикант, художник; Микола Гнений (Тилявка – Кременець) – технічний спеціаліст, проте мав душу поета, був спонсором багатьох таких зустрічей, сприяв розвитку талантів. Для них звучали найкращі слова, поезії, пісні, подаровані друзями, однодумцями, шанувальниками їх талантів.

повернутися до початку


СОФІЯ БУНЯК. ДУМКИ ПІД РІДНИМ НЕБОМ

Наталя ПЕРЕСКОКОВА

3Зустріч, що відбулася в музеї із Софією Буняк (родом із села Грибова колишнього Кременецького повіту, нині Ланівецького району), стала однією з тих, про яку говорять: незабутня. І це насправді так.

Перед нами відкрилося життя людини, сповнене великого драматизму. Середня школа в Ланівцях (1949), перший курс історико-філологічного факультету Львівського педагогічного інституту,  переслідування органами КДБ і... арешт та ув'язнення, 

90

жахіття в сибірських таборах.  Софію звинуватили в націоналізмі. Через кілька років заслання повернулася додому,   одружилася з москвичем – товаришем по засланні. Відтоді проживає в Москві.  Тут разом з іншими українцями заснувала українську громадську організацію «Славутич», що об'єднала творчість багатьох поетів-співвітчизників у Москві, по сьогоднішній день веде активну просвітницьку та громадську діяльність. Кожного року приїжджає на Батьківщину, в Ланівці, де у 90-тих роках, брала активну участь у відвоюванні незалежності  України. В Ланівцях вийшли її перші книжки «Чаєчка» та «Світло погаслої зірки». В в альманасі «Тернопільщина» надрукували добірку її віршів. У Києві в  2000 році, у видавництві «Криниця», вийщла у світ повість «Одіссея Ольги Горошко», у 2001 році – збірка поезій 

«Зірки на долонях». Поетеса нагороджена медаллю «10 років Незалежності України» та іменним годинником від президента Леоніда Кучми. Нині Софія Буняк – член спілок письменників Росії та України.




Софія БУНЯК

РІДНА ЗЕМЛЯ 

 Пp style=span style=span style=, times;, times;font-family: ожовкле листя – біля віконця,

 

Летять листочки – маленькі сонця.

Вкривають землю і зогрівають,

І тихо-тихо її благають:

- Наша матусе, прийми, прийми нас,

Бо вітер гонить кудись повсяк час,

А ми – з тобою, ми – твої діти, 

Наша єдина, у тобі – сила.

Ти не жени нас, землице мила,

Без тебе , земле, не жить, не бути,

Згинем під снігом десь на розпутті…

І тихо-тихо земля сказала:

- О, я так довго на вас чекала!

Тепер ми разом, ми не загинем,

Страшні морози лиш на чужині...        

  

 ПОЕЗІЯ 

У мертвої вже матері благав…

Я не пишу, я – виливаю душу:

Тривоги, роздуми, печалі – на папір!

Не можу не писати, хочу! Мушу!

А відпочину потім, коло зір.

Якби ж від себе – і десь на край світу,

Де крім блакиті неба – ні душі…

Згубитись в маках і радіти літу,

Забути геть про осені дощі,

Про зиму, що вже шаблю з льоду точить,

Про снігопад, холодний, наче ртуть,

Не страшно вже. Ніщо не заморочить

Поету голову, не втисне в серце лють.

Нехай стою до вівтаря далеко,

Та все ж тягну туди ятріючі долоні,

Прийде весна, і принесе лелека

Нову зорю, що в небі не схолоне –

Стече рядками в зошиті простому,

Його сторінки розгорне хтось – і заплаче…

Тоді відроджусь я і повернусь додому –

Моя поезія когось зігріє, значить…

 

ПРОТЯГ


Чорні хмари. Білий дзвін.

Запада відлуння в душу.

Терпне гордість, бо з колін

Все поклони бити мушу.

Випадаю з колії,

Та чекаю, все ж, блакиті.

Підіймають на крилі

Снігом вкриті щастя миті.

Непідвладні почуття.

Диким терном нерви скуті.

Клубком сірим співчуття 

Задрімало на покуті.

Кисень новий набираю –

Треба  виплигнути з шкіри.

Та чи вдасться, я не знаю,

Затулити протяг, діри…


День Української писемності 


 повернутися до початку


MINIONY ROK DLA MUZEUM JULIUSZA SŁOWACKIEGO 
  Podsumowując wydarzenia minionego roku, po raz kolejny analizujemy realizacje naszych planów. Jak każdy z poprzedzających, zostawił po sobie, oczywiście, pewny ślad, który co roku odbieramy jak wzmocnienie własnych sił. W raportach poprzedni rok pozostał w postaci terminów i cyferek, natomiast ujęty w słowa – jest ciekawym i różnorakim życiem zespołu muzealników. 
Frekwencja zwiedzających w roku 2011 stanowiła kilka tysięcy osób, oprowadzono setki wycieczek. Trwało gromadzenie zbiorów muzealnych i biblioteki naukowej. Muzealnicy opracowali szereg tematów. Muzeum kontynuuje pracę w kilku wyznaczonych kierunkach: naukowo-badawczym, wystawowym, wydawniczym, naukowo-oświatowym oraz gromadzenia zbiorów. 
„Dialog Dwóch Kultur - 2011” 
W ramach tradycyjnych Międzynarodowych Literacko-Artystycznych Spotkań „Dialog Dwóch Kultur - 2011” organizowanych przez Muzeum Juliusza Słowackiego wspólnie z Narodowym Muzeum Ziemi Przemyskiej w Przemyślu (RP) w dniach 3.09 - 7.09 przeprowadzono naukowe konferencje: „Romantyzm polski i ukraiński”, „Kultura i nauka – pomost łączący narody”, „Krzemieniec i ziemia wołyńska i halicka”, prezentacje artystycznych utworów z udziałem naukowców, muzealników, pisarzy i kompozytorów z Ukrainy, Polski, Wielkiej Brytanii i Francji. Honorowymi gośćmi byli: klasyk literatury ukraińskiej Dmytro Pawłyczko i dyrektor Narodowej Galerii we Lwowie – Borys Woznyćkyj, przedstawiciel sekretariatu Prezydenta RP Aneta Strzelińska, naczelnik Departamentu Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego RP Marek Maluchnik , prezes Fundacji „Pomoc Polakom na Wschodzie” Olga Iwaniak, wybitny polski malarz – Andrzej Rysiak, dyrektor Muzeum Narodowego Ziemi Przemyskiej Mariusz Olbromski, historyk sztuki, doktor Urszula Olbromska (Przemyśl), rektor Państwowej Wyzszej Szkoły Wschodnioeuropejskiej(Przemyśl) profesor, dr hab. Jan Draus, , Dyrektor PAT „Idea-Bank” Bożena Czernek; znani naukowcy ukraińscy: filolog dr hab. Jewhen Nachlik, historyk, dr Wasyl Wolanyk, a także wybitni literaci, pisarze, muzealnicy z Polski i Ukrainy.

  

W kościele św. Stanisława. Msza Święta z okazji 202 rocznicy urodzin Juliusza Słowackiego

 

Cmentarz Tunicki. Uczczenie pamięci Matki Poety Salomei Słowackiej 
Złożenie wieńców przy pomniku Tarasa Szewczenki

 
 
 
Dworek Słowackich. Uroczyste otwarcie „Dialogu Dwóch Kultur-2011”

Składanie życzeń B. Woznyćkiemu– honorowemu uczestnikowi „Dialogu”- z okazji 85 urodzin

 
Вітання Бориса Возницького - Героя України, директора Львівської Національної галереї мистецтв з 85-річчям від дня народження

Konferencje, prezentacje, spotkania 
Podczas „Dialogu” odbyły się także prezentacje książek: „Kamień i róża” Mariusza Olbromskiego z Przemyśla, „Życie usłane książkami” (szkice słowne i rysunkowe do biografii Marii Danilewicz-Zielińskiej) Małgorzaty Wdowczyk i Wiesława Nosowskiego z Warszawy, zbiór poezji „Wkrótce mróz” Nadii Panczuk z Użgoroda, metodycznej książki Natalii Łobas „Mów i czytaj po polsku” dla studentów ukraińskich uczelni, przewodnika po mieście „Krzemieniec. Śladami Króla-Ducha”, którego autorem było Muzeum Juliusza Słowackiego. W ramach „Dialogu” оgromne wrażenie wywarły na publiczności koncerty pianistki Marii Wilczek-Baki. Оdbywały się wieczory poetyckie z udziałem laureatów republikańskich nagród Ukrainy (śpiewaka Mykoły Nahirniaka i Natalii Trawkinoji - pianistki z Żytomierza). Tymi dniami odbył się w Muzeum tradycyjny konkurs recytatorski „Anioł Ognisty Wołynia”.


Учасники "Діалогу двох культур - 2011" в день відкриття пам'ятного знаку на могилі Ірени Сандецької - найактивнішого діяча польської культури в Кременці у ХХ столітті. 5.09. 2011 р.

 

* "Літературна кав'ярня" з Європейською родиною шкіл ім. Ю. Словацького (м. Хожув)
Пам’ятними залишилися і дні нашої співпраці з представниками районної ради та адміністрації, районним відділом культури. Це – наша причетність до роботи над інвестиційним проектом «У магії Кременця – сила України» і, пізніше,  – безпосередня участь в організації проведення «круглого стола» на теми: «Місто «Короля-Духа» дає відповіді на виклики третього тисячоліття», «Перетворення міста Кременця у культурологічний Давос та міжнародної наукової конференції «Культура і наука – міст, що єднає два народи».
 
«Круглий стіл: «Місто «Короля-Духа»

   Zaowocował miniony rok również w kontynuację tradycyjnej współpracy z Ogrodem Botanicznym w Krzemieńcu oraz zespołem wolontariuszy – kijowską młodzieżą ze stowarzyszenia „Nowy Akropol”. Ostatnie literackie spotkania z nimi poświęcono twórczości znanej ukraińskiej śpiewaczki i aktorki Sołomiji Kruszelnickiej i wybitnego ukraińskiego poety Wasyla Stusa. W ciągu całego 2011 roku w salonie muzealnym odbywały się lekcje popularyzujące twórczość Juliusza Słowackiego oraz wieczory muzyczno-literackie dla studentów Wyższej Szkoły Humanistyczno-Pedagogicznej im. T. Szewczenki i uczniów miasta. Do najciekawszych spotkań zeszłego roku zaliczamy: integracyjne muzealników z członkinią Zrzeszeń Poetów Ukrainy i Rosji – poetką Sofiją Buniak z Moskwy, krzemieńczan z przedstawicielami turystycznych firm ze Wschodniej Ukrainy. W ramach obchodów Święta Ukraińskiego Piśmiennictwa i Języka do Muzeum zaproszeni byli m.in. członek Narodowego Zrzeszenia Pisarzy tłumacz Roman Ładyka, bard, poetka Olga Birkowa, młodzi krzemienieccy raperzy, a z okazji tradycyjnego „Ostatniego Dnia Zimy” – poeci, pisarze, bardzi, kompozytorzy z różnych województw Ukrainy Zachodniej. 
   W zeszłym roku Muzeum wydało przewodnik „ Krzemieniec. Śladami Króla-Ducha” w językach ukraińskim i polskim. Pracownicy muzealni opublikowali 30 artykułów w wydaniach Ukrainy, Polski i Szwajcarii. Udzielono kilku wywiadów, m.in. dla polskiego czasopisma „Gość Niedzielny” i polskiej telewizji. 
W ciągu minionego roku w Muzeum zorganizowano 12 wystaw malarskich i fotograficznych miejscowych artystów, wystawy czasowe do świąt państwowych, rocznic pisarzy polskich i ukraińskich. Z inicjatywy pani Hanny Gronowskiej-Szaniawskiej (Warszawa), która została komisarzem wystawy, dzięki wsparciu Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego, Fundacji „Pomoc Polakom na Wschodzie” na dziedzińcu Muzeum od września po grudzień funkcjonowała wystawa poświęcona „Legendzie krzemienieckich Polaków” – pani Irenie Sandeckiej. 
Muzeum jest także współorganizatorem Międzynarodowych Skoków Narciarskich poświęconych pamięci Juliusza Słowackiego. Właśnie tu, w rodzinnym dworku, przy pomniku poety co roku są wręczane nagrody zwycięzcom z Ukrainy, Polski, Białorusi. 
Przerzucono kolejną kartkę muzealnego kalendarza. Pracownicy z nowymi siłami rozpoczną dziesiąty rok działalności Muzeum.

повернутися до початку

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ   ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

В   МУЗЕЇ   ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

(9.10.2011 р.)


9 листопада в нашій країні з 1997 року за наказом Президента України щорічно відзначається день української писемності та мови.  Музей польського поета Юліуша Словацького уже вкотре відчинив двері для шанувальників українського письменства, молоді, студентів та старшокласників. Творчий вечір був присвячений найбільшому скарбу народу – рідній мові, яку тисячоліттями, віками плекала земля наших предків, передавала з покоління в покоління. Ця тема завжди залишатиметься актуальною, тому що подих кожного слова, успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства значною мірою залежать від мистецтва спілкування. В салоні Саломеї цього дня зібралися  саме такі люди, котрим не байдуже як саме висловлювати свої думки, почуття, волевиявлення у поетичному слові, в пісні, музиці. Завдяки їхнім виступам, спілкування вийшло цікавим, насиченим різними видами мистецтва, яке спонукає до роздумів над людським буттям. , serif; color: black; font-size: 12pt;Times New nbsp;Roman



«НОВИЙ АКРОПОЛЬ» ІЗ ВАСИЛЕМ СТУСОМ

У МУЗЕЇ ЮЛІУША СЛОВАЦЬКОГО

       

Тамара СЕНІНА


DSC00384    Зустріч що відбулася в обласному літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького в м. Кременці, залишила в серці хвилюючі спогади. Організована з ініціативи волонтерів, які приїхали з Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Львова, Харкова, інших міст, вона була присвячена 20-річчю від Дня Незалежності України, 20-ій річниці діяльності в Україні Міжнародної Асоціації «Новий Акрополь», 10-ій ювілейній екологічній акції у Кременецькому ботанічному саду.

В центрі перелічених подій, протягом усього вечора перебувала постать Василя Стуса – українського поета, перекладача, прозаїка, літературознавця,  одного з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, Героя України.

Подібні літературно-мистецькі зустрічі з волонтерами Асоціації «Нового Акрополя» з центром у Києві, що уже в шостий раз відбулися в музеї, стали уже своєрідною історією, новою сторінкою в його житті. Адже тут протягом 2006-2010 років уже звучало в їх виконанні слово Юліуша Словацького напередодні його 200-річчя, Івана Франка, оживали герої «Лісової пісні» Лесі Українки, відбувалося «знайомство» з мудрецями Сходу, Греції, Египту, Індії, Тибету: Есхілом, Платоном, Сократом, Гомером, Арістотелем. Цкавим було пізнання творчості Омара Хайяма – персидського поета, філософа, математика, астронома, астролога.

Такі зустрічі з волонтерами проходять у музеї кожного липня і тривають два тижні у поєднанні з безкорисною фізичною роботою по відновленню Кременецького ботанічного саду…

, serif; color: black; font-size: 12pt;strongtext-align: justify;/span