TAMARA SENINA
Arykuł w języku ukraińskim
В День Гідності та Свободи неможливо не згадати Дмитра Васильовича Павличка – видатного українського поета, чий голос неустанно звучав на Майдані Незалежності в дні Революції Гідності, кого одні з найповажніших осіб нашої держави величають „героєм нації, Амбасадором українського духу, апостолом української історії”, „який поклав слово в фундамент нашої держави – Акт проголошення незалежності України”.
Йогоназивають „поетом, який знаємову Всесвіту іневтрачає постійного контакту з Богом”, чияпоезія – це постійна вібрація нації, чутлива довсього, яка вже давно заслуговує Нобелівської премії”. Дмитра Павличка ставлять в один ряд із Вінстоном Черчиллем, Іваном Павлом ІІ, Андре Мальро,
Сен-Жоном Персом – геніями свого часу зі світовим визнанням. Запальним словом він закликав співвітчизників, Сходу і Заходу, із високої трибуни Києва об’єднатися заради благородної мети перемоги України над Московією… Його вірші написані з натхненням, безстрашністю і самовідданістю вояка, щоразу звучали у дні українсько-польських літературно-мистецьких форумів « Діалог двох культур» у Кременці, в музеї Юліуша Словацького. Це були разом пережиті миті київського Євромайдану, перенесені в наше місто, що вражали висотою духу і силою гідності українців, потужною енергією поета, який був одним із перших бійців серед них.
ВІРШІ З МАЙДАНУ
НАМЕТ
На Хрещатику, в наметі – Снятин,
Врадіївка, Русів, Обертин,
Боровиця, Калуш, Молодятин,
А всі хлопці – гарні як один.
Іспас, Нагуєвичі, Криниця,
Чигирин, Батурин, Стецева,
Мізонь, Суботів і Зарваниця,
А всі хлопці – пісня січова.
Збараж, Кременець і Волноваха,
Моринці і Гайдамацький Яр,
Печеніжин, конотоп, Глеваха
І Ескі-Кермен – синок татар.
Київ є – немає депутатів,
Але Київ є, і я тут є,
А моє ім’я тепер Стопчатів,
Найглибинніше ім’я моє.
Я – Стопчатів. Гріюсь біля тлива,
Що в залізній мерехтить діжі.
Чую, як співає, повна дива,
Ніч моя на смертнім рубежі.
Сонце йде, як перекотиполе,
Видно прапорів звитяжних лет.
Я – Стопчатів! Я не вмру ніколи.
І не вмре ніколи мій намет.
21. 12. 2013
-----
НОВОРІЧНА ЯЛИНКА.
Україно, ніч була студена,
На Майдані спала дітвора
І мовчала правдомовна сцена,
І дрімала ватра край Дніпра.
І тоді, мов армія Батия,
"Беркутів" нахлинула орда.
Вчув Донецьк і вчула Коломия
Крик дітей із Києва: - біда!
Беркутівці б'ють, як окупанти,
Ні, не так - ти маски з них зірви!-
Б'ють, як слуги панівної банди,
Як хахли - приспішники Москви!
Україно, мати моя вічна,
Не дивися: б'ють по голові,
Щоб твоя ялинка новорічна
На крові стояла, на крові!
Беркутіці б'ють! Киї гумові.
Кров твоєї дітвори тече,
Кров на твоїй пісні й твоїй мові -
Не впади! Схопися за плече
Господа! Тримайся за студента,
Паленого кров'ю на зорі,
Будь повстанча, а не irredenta,
Визволяйсь від банди нагорі!
Українo, пам'яте сувора,
Не забудь же хлопців і дівчат,
Що заснули на майдані вчора,
І співали, як збудив їх кат.
30.11.2012
-----------
ДВА МАЙДАНИ
Два майдани. На одному — пісня,
Клич свободи, дзвони боротьби,
А на другім — пліснява зловісна,
Хахлашня, перевертні, раби.
На майдані першому — громада,
Вся земля — від Ялти до Ужá,
А на другому — ганьба і зрада,
Правдою маскована олжа.
Вільні люди на своїм майдані
З Богом розмовляють на зорі,
Біля них стоять голодні, гнані,
Мовчазні донецькі шахтарі.
Шахтарі, брати мої мозольні,
Не на той майдан вас привезли,
Вашу правду поховали в штольні
І накрили скибами золи.
Не мовчіть, підносьте очі вгору!
Я вас бачу, знаю і люблю.
Виплюньте гірку й глевку покору,
Наче хліб з трутизни й кукілю!
Не мовчіть, вставайте в наші лави,
Не туліться до нових ікон —
Зупиняйте слово їх лукаве,
Блеяне в трибунний мікрофон!
Вчора вас волали до Європи,
А сьогодні — під Москву женуть
Криводушні Путіна холопи,
Приболящі на плебейську нудь.
Шахтарі, збудіться! Годі спати,
Випростайте кості гордих спин,
Підіпріть степи, Дніпро, Карпати,
Два майдани оберніть в один.
16.ХІІ.2013
---------
МОЛИТВА
Отче наш, ми люди на Майдані,
України правдою живі.
Чуємо тепло Твоєї длані,
Жити хочемо в Твоїм єстві.
Ми Твої сповняєм заповіти,
Господа в нас іншого нема,
Але ми не годні зрозуміти
Судні помисли Твого ума.
Тож яви нам всі майбутні дати,
Відповідь на запит наш яви:
Скільки ще разів нам помирати
Й воскресати на хрестах Москви?
Отче наш, скажи нам, чи не досить
Наших воскресінь і помирань?
Україна на колінах просить —
Перед нами і за нами стань!
Хочем жити вольною сім’єю,
Чути в серці людяності щем.
Оточи нас мудрістю Своєю,
А як треба — захисти мечем!
13.12.2013
-------
БІЛОРУСЬКИЙ ПРАПОР
Вийшло сонце з голубої хлані,
Стало над людьми, і я уздрів
Білоруський прапор на Майдані
Поміж синьо-жовтих прапорів.
Через біле й чисте полотнище
Протікає білоруська кров.
Прапоре, здіймайся вище й вище
Над хрестами київських церков!
Молиться за тебе Україна,
Ждуть тебе Варшава і Париж…
Не зникай же в небі, як пір’їна,
Ти до нас печаль свою наближ!
Покажи нам блискотання крові,
Відданої на землі твоїй,
Щоб народ твій жив у рідній мові,
Наче в улію бджолиний рій!
О пречистий прапоре свободи,
Твоя правда чиста і свята,
Білорусь воскресне — й між народи
Світу прийде зі свого хреста!
11.ХII.2013
_____________________________________________________________